ЗУСТРІЧ НА ПЕРЕХРЕСНІЙ СТАНЦІЇ, або РОЗМОВА ТРЬОХ
ЗМІСТ:
ВОЛОДИМИР ТАТЛІН
(обкладинка)
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО
Завод ім. Мих. Семенка
Крим (Самотність)
Вона
Пісня трампа
1 NP
З NP
6 NP
7 NP
ҐЕО ШКУРУПІЙ
Море
МИКОЛА БАЖАН
Кров полонянок
Залізнякова ніч
Розмова трьох
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО
ЗАВОД ІМ. МИХ. СЕМЕНКА
КРИМ
ВОНА
ПІСНЯ ТРАМПА
1 NР
3 NР
6 NР
7 NР
Завод ім. Мих. Семенка
Знову
прийшов
передзначений час —
не замкнуть його —
не обійти.
Прапор
на воротях
уже
рудий.
Гей!
Ідіть!
Скільки не є
вас!
Спина
на зміну спині
кує —
знову прийшло
времня
моє —
запрацювала моя машина
Хто сказав — що
без труб?
Хто ето
сказав — що
без
диму?
Тисячі полиняло губ —
тисячі поетів і
поетенят
поставлено
до
тину.
Пройдено
так
аж
до кінця —
пройдено
шлях
од кінця
до кінця — лише той вижив птах
що спав з
лиця.
Так і
я:
знову живу —
день —
ніч —
знову нову
мартенову
піч —
пропадай пропадом жисть
моя!
Крим (Самотність)
Місяць
сходит над кіпарисами
в-ночі —
водить
вітер
смуги по морю —
а в-день
від Ай-Петрі
з розім'ятих жмень —
ріжнобарвні
веселі
мінливі
плями —
аж до
берега
де Ірочка ходить
по зелених схилах
у светрі.
У виноградниках
в букетах зелени
кинуто білі палаци —
чужі —
чужі —
нудні —
нудні —
а в глупу ніч
як нічого не бачиш —
сни.
Порожня лірика під сонцем
нудна під місяцем
над бутафорним краєвидом-морем
Криму —
і ходиш
сам
і ловиш гони в жилах
і молиш
безгучно і
квилиш:
Гори —
Камінь —
Ліс —
Беріг —
якби
чорт приніс
будь-якого
в дверях
Ялового!*
Вона
ПЕРША
І
приносить
серед
ночі
горошок
шоколадний
вона
і
говорить
до
долу
очі —
в
сльозах:
«Ладно —
на —
кушай —
— Ах!»
... Кушать?
Крапля
гірка
свербить
в
носі —
так
не
важко
зробитись
альфонсом
а
в
мене
ж
любов —
я
ж
не
сплю
жду
свою
коханку
бліду —
я
ж
люблю —
люблю
ж
таки
свою
хоч
і
таємну
але
проститутку
І
плачучи
доводиться
спати
мужчині —
нічого
мовляв
не
значить
у
якому
чині —
цілуєш
і
любиш
і
спиш
і
в-день
борешся
за
життя.
Це —
одна вона.
ДРУГА
Загрожуватиме кулею —
судом —
дайош червінця на
аборт!
І коли
принесеш до-дому
оклад півмісяшний —
буде любо дивитися тобі в
рот,
ТРЕТЯ
І з очима чистими —
як у корови вони вохкі —
три ночі поплаче
на твоєму животі —
і поїде в гори —
сама —
примириться з обставинами
і скориться
бурі
мрією —
вічнозгадною піснею
залишиться в споминах
вона.
ОСТАННЯ
І може бути що спереду
трапиться ще одна
запалить жагою незвичною —
жінка-товариш —
силою космичною
перетворить огнем
вона.
РЕШТА
А решта—
такі що люблять скавучать і
тертися
блюдучи до одружіння себе —
ахають
стогнуть
зойкають —
і стають нудною мочалкою.
Пісня трампа*
Ти — горе — горе моє —
знай це —
і не піднімеш мене до вершин.
Тому засипаю я тільки
вранці
і не знаю — чи батько я чи —
син.
Я не знаю — чи прокльон — чи любов це —
бо боюся до тебе я
підійти.
І не світить вже в душу мені
сонце —
і я такий же проклятий — як і
ти.
Ах — якби це було тільки приснилося —
або товариш розказав якийсь
анекдот.
Ні — і раніш так само моє серце
билося —
коли револьвер цілився мені в
рот.
А тепер замісць кави — пиво на столику —
уже з третім виходила в кабінет
ти
і мій погляд стежить уже не так стримано —