Реальна перевага не обов’язково стосується вмінь або знань. Ідеться про життєву силу. Такий погляд на переваги людини змінює все, мої любі. І повертає нас до моєї головної життєвої теорії — про те, що нашими діями керують наші пристрасті. Це означає одне: все, що вам добре вдається, та не захоплює по-справжньому, ви полишаєте… майже завжди. Не треба більше вдавати, ніби воно вам подобається.
У своїх книжках «Now, Discover Your Strengths» («А тепер відкрий свої переваги») та «The Truth About You» («Правда про вас») Маркус Бакінгем[27] виявляє фанатичну прихильність до справжніх переваг у вдачі людини. Він каже так: «Ваша перевага — це та ваша діяльність, що зміцнює ваші сили». Ось так! Тобто не обов’язково те, на чому ви знаєтесь або в чому вправні, має дарувати вам неймовірні відчуття. За логікою, слабкість людини — це те, що послаблює силу. Оманливо простий висновок. І революційний.
Відповідно до Бакінгема — і я погоджуюся з ним на сто відсотків, — ми ніколи не досягнемо великого успіху у справах, вправність у яких потребує від нас чималих зусиль. Однак можемо стати неймовірними майстрами у сферах, де легко досягаємо вагомих результатів. Я віддаю свій голос за неймовірних. Можна надати слово свідку?
Коли моєму дивовижному синові було рочків чотири, ми пішли до місцевого кафе-морозива поласувати смаколиками. Був теплий літній вечір, просто ідеальний. Ми сиділи в садочку кав’ярні, під мерехтливими ліхтариками, їли морозиво і майже не розмовляли.
— То що, мавпочко, — запитала я, не відриваючись від шоколадного ріжка, — як почуваєшся, як твоє життя?
Не замислившись ані на секунду, ніби наспівуючи веслу ковбойську пісеньку, він відповів:
— Ой, мамусю! Все пре-е-ечудо-ово! Був би я телефоном, я б увесь час дзвенів!
Молодець!
ЗАРАДИ ЛЕГКОСТІ
Коли ви почуваєтеся пре-е-ечудо-ово?
Що змушує вас дзвеніти?
Які види діяльності дозволяють вам почуватися успішною, енергійною людиною, кращою, ніж раніше?
Коли у вас з’являється відчуття, що ваші можливості не вичерпані, ви здатні зробити набагато більше?
Що вам віддавати настільки легко й приємно, що ви щедро цим ділитеся?
Яка діяльність дарує вам відчуття надзвичайного піднесення й водночас найкраще вдається?
Що розпалює ваш вогонь?
Майстри зосереджуються на тому, що вони роблять найкраще. Саме так вони стають майстрами. Вони залишаються у своїй стихії, а своя стихія — це коло занять, що викликають приємні почуття. Надзвичайно приємні.
То як щодо доброго старого правила про важку працю та наполегливість? Воно, звісно, важливе. Проте гарувати у відповідь на високі вимоги і прагнення досягти чогось надзвичайного — то геть різні речі. Є необхідність бігти щодуху і є протилежне — бажання бігти щодуху. Є обов’язок і є пристрасть. Пристрасть не можна вдавати.
Пристрасть завжди рухатиме вас у напрямку вашого справжнього «я».
Пристрасть гарантує вам місце в таборі підготовки до «подорожі героя»[28]. Вона допомагає вам визначитися, на що погоджуватись і від чого відмовлятись. Більше не треба вдавати з себе генія маркетингу, коли вам найліпше вдається домовлятися з постачальниками чи надихати команду відділу продажів, — найміть генія піару. Більше не треба вдавати, що ви обожнюєте куховарити, — адже тоді ви будете виглядати кращою матір’ю чи дружиною. Дозвольте собі задовольнятися простою їжею. (Я так і роблю. Найзвичніше харчування в нашому домі — це пікніки у вітальні.) Більше не треба намагатися складати надумані п’ятирічні плани, коли вам властиво детально бачити ситуацію в короткій перспективі, — знайдіть консультанта чи приятеля-провидця, який допоможе вам розгледіти великі можливості.
І, до речі, пристрасть не повинна постійно бути палаючою та всеосяжною. Це може бути незмінна допитливість і відданість. Ви не мусите прагнути померти за своє покликання чи прикувати себе ланцюгом до дерева заради своєї справи. Щирі допитливість і інтерес — це ті жарини, що здатні зігрівати й тішити вас протягом тривалого часу.
Ваша допитливість — це ваша точка росту. Завжди.
27
Маркус Бакінгем (нар. 1966) — британський соціолог, учений, бізнес-тренер, автор бестселерів.
28
«Подорож героя» — термін, який набув популярності з публікацією книжки Джозефа Кемпбелла «Герой із тисячею облич». Відтоді широко використовується в літературі, кіно, відеоіграх. Як правило, головний персонаж, подібно до героя міфу, чує заклик до мандрів, виходить за межі звичного середовища, потрапляє в невідомий світ і мусить проходити там важке випробування. Як винагороду за здійснене він отримує якийсь дар, з яким і повертається героєм додому.