— Чому б це мені не прийти, якщо ти мене запрошуєш?
— Умберто ніколи не приходив на наші вечірки.
— Але то був він…
— Бал-маскарад. Я влаштовую їх щороку. Не знаю, чи тобі сподобається, адже ми запрошуємо туди таку купу народу: крім потвор першої категорії туди прийдуть потвори другої і третьої… Не знаю, чи тобі буде до вподоби така мішанина людей.
— Не існує нічого, чого б не можна було приховати хорошим костюмом.
— Тоді ми на тебе розраховуємо?
— Ще б пак!
Його запевнили, що бали Емператрис були просто неймовірними, в них завжди була своя тема, минулого року, до прикладу, тема була «Швейцарське шале», й усі повдягали картаті спідниці, шкіряні шорти, а дім Емператрис, її будуар і салони були прикрашені штучним снігом й едельвейсами на вікнах.
— Було дуже весело.
— Бачив би ти Басиліо в тих шортиках і в капелюшку з пером…
— І Мелісу, яка отримала приз за найкращий йодль.
В інші роки темами були «Альгамбра» і незабутня «Лікарня». Цьогоріч Емператрис вирішила обрати темою «Двір чудес». Вона звелить прикрасити свій дім і сад у стилі зруйнованого монастиря, й усі запрошені будуть перевдягнуті на пелехатих і хтивих старих, на голодних жебраків, калік, пономарів, злодіїв, ченців і черниць… Вони змагатимуться за найвишуканіше дрантя, за найкращу стилізацію вбогості, на стінах будуть намальовані плями від вологи, полущений тиньк, щоб вони могли блукати вузькими коридорами й уявними подвір’ями поміж обвалених стін і колишніх каплиць й віддаватися нестримним оргіям, адже навіщо стримуватися, якщо всі носитимуть маски нормальних людей, понівечених хворобами і добитих бідністю — ніхто нікого не впізнає.
Цієї ночі, після того як Херонімо пішов спати у вежу Умберто, потвори першої категорії пішли порадитися з Боєм. Той був пригнічений. Було очевидно, що він щось приховував. Емператрис веліла йому зізнатися, бо якщо в такі моменти не зізнаватися, всі плани зруйнуються. Бой пробурмотів:
— Докторе Асуло…
— Так?
— Я хочу з вами проконсультуватися. Ви зобов’язалися вирізати з моєї голови ті жахливі п’ять днів, за які я все пізнав. Адже так?
— Так.
— Мені треба, щоб ви вирізали мені й мого батька. Ви можете вирізати мого батька, докторе Асуло?
Лікар замислився.
— Цей образ, мабуть, уже глибоко засів у вашому мозку… Це справжня пухлина, яка пустила коріння й почала утворювати метастази… Не знаю. Якщо я за це візьмуся, мені доведеться вирізати значну частину вашого мозку, і тоді у вас, певна річ, залишиться лише тінь свідомості, ви житимете немов у присмерку, у лімбі, який мало чим відрізняється від смерті, яка все не наставатиме, ви будете живим, але…
Бой затулив обличчя руками. Усі почули його схлипування. Потвори перезирнулися. Як його втішити? Ніхто не поворушився. Ніхто не наважився запалити сигарету чи промовити слово, аж доки Бой, прикриваючи обличчя, не промовив:
— Я хочу бути схожим на нього. Асуло, врятуй мене… Забери в мене скільки завгодно мозку, перетвори мене на овоч, але виріж його з мене…
Наступного дня Херонімо сказали, що Бой виявив неабияке бажання поспілкуватися з ним, але для цього щоденних візитів до подвір’я о певній порі вже недостатньо, потрібно було переїхати жити до нього всередину. Бой розпитував про нього. Часом він прокидався вночі з криком, вимагаючи, щоб йому привели його потвору. Херонімо з радістю погодився: перспектива того, що за кілька днів він зможе поговорити зі своїм сином, хай навіть про найбільш рудиментарні речі, наповнювала його радістю, адже до найбільш рудиментарних речей у житті людини належить, серед іншого, і розмноження. Звісно, до Боя потрібно було приходити голим. Басиліо дивився, як Херонімо роздягається в передпокої, після чого відчинив йому двері, дав увійти, а затим замкнув двері на два засуви, ланцюжок і ключ. Тієї ночі таємна рада зібралася на терасі Умберто. Бой сидів в оточенні потвор. Потрібно було прискоритися.
— Ти підготувала документи, Емператрис?
— Так, усі.
— Передай мені їх… І чорнило, щоб підписати. Один, два, тепер копії, генеральне доручення і сім копій до нього… Ця писанина так утомлює… Ці документи менш важливі. А, мій заповіт, усі мої статки передаю в користування кооперативу або товариству, головою якого буде Емператрис, яка бере на себе зобов’язання зі збереження та розширення околиць Ринконади шляхом створення різноманітних рівнів потвор…