У той час як Сирія залишається для Хезболли найбільшим воєнним театром за межами звичного театру війни з Ізраїлем, організація також надсилає бійців для участі в двох інших конфліктах, що спричинили безлад у регіоні – в Іраці та в Ємені. Хезболла відправила біля 250 своїх спеціалістів до Іраку в червні 2014 у зв’язку з захопленням Мосула силами ІДІЛу та їх дальшим просуванням до Багдада. Початкова команда складалась із досвідчених ветеранів і відповідала за консультування, тренування й координацію Хашд Шаабі – коаліції 130 000 дозволених владою та підтримуваних Іраном шиїтських ополченців. Хезболла продовжує зберігати обмежену присутність в Іраці – чисельність особового складу мабуть не перевищує 500, а бойова активність після 2014 суттєво не змінилася й зосереджена на кампанії боротьби з ІДІЛом.
В Ємені Хезболла здійснює приховане навчання та завдання з підтримки ополченців-хуситів, котрі борються проти воєнної коаліції, яку очолює Саудівська Аравія. В березні 2015 Саудівська Аравія розпочала операцію «Рішучий шторм», намагаючись повернути до влади поваленого президента Ємену Абдураббуха Мансура Геді та завдати поразки хуситам, які зайняли Санау за шість місяців до того.
Масштаб підтримки хуситів з боку Ірану (й відповідно Хезболли) є спірним, але втім існують свідчення про певне військове сприяння. Присутність Хезболли в Ємені публічно партійним керівництвом не підтверджена, проте зносини організації з Ансаралла (ополчення хуситів) є добре відомими й почалися задовго до нинішнього конфлікту. Офіційні особи Ансаралла живуть і працюють у південному передмісті Бейрута, де розташований головний офіс Хезболли. Згідно деяких джерел, близьких до Ансаралла й Хезболли, бійці Ансаралла проходять вишкіл у таборах Хезболли в долині Бека, а поранені єменці лікуються в хезболлівських шпиталях у Бейруті.
Ризик зіткнення з Ізраїлем
Нова адміністрація США Дональда Трампа виявила жорсткішу позицію стосовно Ірану та рішимість стримувати його вплив на Близькому Сході. 13 жовтня Трамп відмовився засвідчити дотримання Іраном Спільного всеосяжного плану дій і дав Конґресу 60-денний термін, аби вирішити: підтримати чи відмовитися від угоди 2015. За два тижні Конґрес проголосував за введення нових санкцій проти іранської програми балістичних ракет. 10 жовтня США збільшили викуп на 12 мільйонів доларів за двох високопоставлених командирів Хезболли (Очевидно, йдеться про Іман Кобейсі, заарештовану напередодні в Атланті, США, та Джозефа Асмара, заарештованого в Парижі, Франція. Їм висунули звинувачення у змові з метою відмивання наркотичних коштів, а Кобейсі – ще й у незаконній торгівлі зброєю. – прим. перекладача) й очікується, що Конґрес до кінця року ще більше обмежить можливості для фінансування Хезболли.
Жорстка позиція щодо Хезболли та Ірану й численні погрози з боку Ізраїля викликали в Лівані побоювання, що нова війна Хезболли з Ізраїлем може виявитись неминучою. В лютому, невдовзі після того, як Трамп вступив на посаду, Насралла вирішив нагадати позицію стримування своєї партії. Він попередив Ізраїль, що в наступній війні не буде жодних «червоних ліній» і пригрозив завдати ударів по ядерному реакторі в Дімоні й аміачному заводі в Хайфі у випадку, якщо Ізраїль атакує Ліван. 23 червня Насралла додатково попередив, що у війні з Ізраїлем можуть «взяти участь тисячі, навіть сотні тисяч, бійців з усього арабського та ісламського світу – з Іраку, Ємену, Ірану, Афганістану і Пакистану».
Список держав, згаданих у попередженні, не випадковий. Шиїтські добровольці з усіх п’яти держав воюють, або воювали, в Сирії під егідою КСІРу задля підтримки влади Асада.
Непереконливий результат війни 2006 тривалий час підживлював очікування «другого раунду». Проте, «рівновага страху» між Хезболлою та Ізраїлем все ще досить сильна. Обидві сторони усвідомлюють, що наступна війна сягне такого масштабу, який повністю затьмарить конфлікт 2006. Жахлива реальність допомогла забезпечити взаємне стримування. Обидві сторони твердять, що не прагнуть війни і фактор стримування досі вагомий, хоча й зберігається ризик прорахунку тієї чи іншої сторони. Ізраїль був більш самовпевненим останніми роками, коли здійснював ліквідації хезбаллонів і завдавав авіаударів по ймовірних складах зброї чи конвоях у Сирії. Коли ж Хезболла була вимушена відповісти на дії Ізраїля, то свій удар у відповідь завдавала таким чином, аби дати ляпаса Ізраїлю, але не так сильно, щоб порушити «рівновагу страху». Донедавна, ізраїльські авіаудари по озброєнню Хезболли в Сирії Дамаск або засуджував на словах, або ігнорував. Однак 16 березня, коли ізраїльський літак атакував збройний конвой Хезболли поблизу Пальміри в центрі Сирії, по ньому були випущені декілька протиповітряних ракет SA-5, коли той відлітав назад. Це було вперше, коли Сирія дала воєнну відповідь на авіаудар. Ізраїль пообіцяв, що й надалі атакуватиме ті озброєння, котрі «можуть змінити гру», в разі їх виявлення, в той час як у Сирії заявили, що атака 16 березня «змінила правила гри» і що Ізраїль «у дальшому подумає мільйон разів», перш ніж наносити нові авіаудари. У жовтні Сирія ще раз випустила ракету SA-5 по ізраїльському літаку, що летів над Ліваном. Ракета не влучила в літак, а у відповідь Ізраїль вдарив по ППО. Якщо вибухне нова війна, це радше буде не одностороння запланована й неспровокована атака однієї сторони проти іншої, а наслідок прорахунку, який спричинить неконтрольовану ескалацію до того, як та чи інша сторона зможе відступити.