Вахіно приблизно уявляв, про що буде мова. Він чекав на це уже давно. Що ж поробиш, гірко подумав він… а нічого не поробиш. Але він затягнувся ще раз, подивився як димок повільно сочиться до стелі, та підняв брови у ввічливому питанні. Потім він згадав, що соляріани не вважають міміку елементом мови, і сказав уголос:
— Будь ласка, говоріть, якщо бажаєте. Я не вважаю це образою, і ніхто не вважатиме.
— Гаразд, — Ломбард нахилився вперед, нервово потираючи свої натруджені руки у страшних шрамах. — Справа в тому, що вся ваша культура, ваша психологія загалом, непридатні для сучасної цивілізації. Їх можна змінити, але зміни мають бути радикальними. Ви можете зробити це як завгодно — прийняти закони, провести пропагандистські кампанії, змінити систему освіти й так далі. Але ви мусите це зробити.
Наприклад, оця ваша сієста. Прямо зараз, там, де на планеті полудень, навряд чи обертається хоч одне колесо, чи працює хоч одна машина, бо ані жоден з ваших людей не дбає ні про що. Всі вони лежать на сонечку, складають вірші, або наспівують пісні чи просто дрімають. Але ж цивілізацію треба будувати, Вахіно! Маємо лани, шахти, заводи, будуємо міста — ви просто не встигатимете все за чотиригодинний робочий день.
— Звичайно, ні. Але у нас вочевидь нема енергії вашої раси. Скажімо, щитовидна залоза у вас незрівнянно потужніша, ви ж знаєте.
— Ви мусите цьому навчитися. Праця не повинна бути непосильною. Мета механізації вашої культури в тому, щоб звільнити вас від фізичної праці та залежності від врожаю. Машинна цивілізація нікому не дозволяє нести тягар застарілих вірувань та обрядів, звичаїв і традицій, як оце ваші. На це просто нема часу. Життя надто коротке. І взагалі, це безглуздя. Ви й досі наче ті сконтаріани, що носяться зі своїми дурнуватими списами, нікому не потрібним мотлохом.
— Традиції творять життя — сенс життя…
— Машинна цивілізація має свої традиції. Ви про них іще дізнаєтеся. Ці традиції мають власний сенс, і особисто я вважаю, що це сенс майбутнього. Якщо ви й далі будете чіплятися за старі звички, то ніколи не наздоженете історію. Навіщо вам оця, так звана валюта…
— Вона практична.
— На цій планеті. Але як ви збираєтеся торгувати з соляріанами, вашими кредами та сріблом, коли соляріанська валюта безготівкова? Якщо хочете торгувати з нами, вам доведеться конвертувати свою валюту, щоби влитися в нашу кредитну систему — так, і в неї теж. Крім того, вам доведеться засвоїти нашу метричну систему, якщо ви збираєтеся використовувати наші машини або знання. Вам доведеться засвоїти… геть усе!
Навіщо вам оті некрополі… Не дивно, що ви не заселили навіть планети власної системи, бо кожен кундалоанин хоче бути похований на батьківщині. Це доволі романтично, але не більше, і вам доведеться цього позбутися, якщо ви хочете дістатися до зірок.
Навіть ваша релігія… вибачте… але ви повинні розуміти, що в ній є багато такого, що сучасна наука категорично спростовує.
— Я агностик, — сказав Вахіно спокійно. — Але релігія Мауїроа більшості ще дуже близька.
— Якщо Великий Дім дозволить нам відрядити кількох місіонерів, ми могли б навернути ваших людей, скажімо, в неопантеїзм. Вважаю, він набагато відповідніший і, звичайно, більш науковий за вашу міфологію. Якщо люди хочуть вірити у щось, ця віра не має конфліктувати з реальністю, яку сучасні технології скоро зроблять очевидною.
— Можливо. І я припускаю, що й система родинних зв’язків занадто складна й жорстка для сучасного індустріального суспільства… Так, так — і вона теж потребує повної модернізації…
— Можете бути певні. Там необхідне повне перезавантаження, — сказав Ломбард. І додав обережно, — Між нами кажучи, рано чи пізно ви все одно це зробите. Ви стали будувати зорельоти та атомні електростанції відразу після того, як експедиція Аллана полетіла звідси. Я лише пропоную дещо прискорити події.
— А мова?..
— Ну, вважаю, це не звучатиме як шовінізм, якщо скажу, що всі кундалоани мають вивчати земну мову. Вона іноді може стати їм у пригоді. Звичайно, всі науковці та інженери мають володіти нею на професійному рівні. Говірки Луаї, Муаса та інші, вони дуже гарні, але геть непридатні для наукових понять. Взяти хоча б словотворення — чесно кажучи, ваші філософські книги здаються мені абракадаброю. Красиво, але без чіткого змісту. Вашій мові не притаманна однозначність.
— Араклес і Вранамауї завжди вважалися взірцями кристально чистої думки, — сказав Вахіно стомлено, — і якщо чесно, я теж недостатньо добре розумію ваших Канта й Рассела, і навіть Коржибського — але мені, можливо, не вистачає підготовки в цих сферах. Безумовно, ви праві. І молодь, безумовно, згодиться з вами. Я говоритиму з Великим Домом і, можливо, буду в змозі щось зробити вже зараз. Але в будь-якому випадку вам не доведеться чекати багато років. Вся наша молодь прагне заявити про себе в тій же мірі, як бажаєте й ви. Це шлях до успіху.