- Добре, тільки поведу я.
- Але я…
- Я знаю, що жінка за кермом - це мавпа з гранатою. І все-таки рулитиме я.
- Не інакше?
- Ніяк.
- Тільки мої умови лише починаються. Я буду дівчиною не зовсім звичайною.
- А саме?
- Я буду червоною шапочкою, а ти - сірим вовком.
Вона очманіло дивиться на мене.
- Але це ще не все.
- А що ще?
- Ми їдемо на гостини до нашого сина - Буратіно.
Дівчина дивиться на мене. Потім посміхається. Зрозуміла.
- Згадай, коханий, це таке хлопча з довгим носом! Ти ж не загульний алконавт, щоб не згадати!
- Ну, ніфіга собі!
- Хіба не було ніфіга собі, коли ми з тобою після сексу... виявили, знаєш що?
- Що?
- Те, що гандони..., тобто презервативи третього рейху, що купили на «полі чудес» у Ждановичах, з дірочкою. Пам'ятаєш? Тому у нас з'явився Буратіно!
Вона не витримує і вибухає сміхом. Я розумію - настала моя зоряна година. Прийшов час говорити. Говорити, що завгодно, лише б не мовчати.
- А згодом навідаємо Базіліо, нашого другого сина. Він зараз живе у другої бабки.
- Базиліо... ха-ха, - заходиться вона сміхом.
- Ні, просто Базиліо. Тобто не просто... Ми, ти... ти пам'ятаєш, на картах розкладали і з'ясували, що його душа - душа самурая стародавньої Японії. Він ще служив у Сьогуна. У минулому житті. Мм-М... Як його там звуть там... мм-м... Ах, так, Пупкін Якушекі Метероузукі.
Вона регоче.
- Так, згодна на такий розклад, якщо наша... Лисичка Патрикеевна буде третьою дочкою!
- Що?
- Ви любите мандарини?
- Разом з бананами! - жваво відповідаю.
- Але спочатку ти мене навчиш водити машину! Ти це робитимеш?
- Ні, спочатку ми з тобою з'їмо банани і мандаринки!
- З точки зору психоаналізу ви дуже сексуальні, - говорить вона. – Що вам найбільше подобається очищувати: банан або мандаринку?
- Мандарини, апельсини, ківі, банани, грейфрути, яблука і, щонайпаче, персики... Все, що завгодно. Але тільки не лимон. Запропонувати жінці лимона - образити. У кращому випадку - образити. У неї вмить зароджується ряд думок підозрілого характеру.
- Лимон.
- Я так і думав, що... Що ти горілку любиш. Ну що, жахнемо?
Такий поворот подій мене здивував. Я абсолютно його не очікував
- Горілку? - перепитав я.
- Ти сексом любиш займатися лицем до лиця або крупом до свого хлопчика?
Знищення. Ясна річ. Артилерія мокрого місця не залишила від моїх окопів, а за нею бомбардувальник стирає з лиця землі все інше. Увага. Увага! Увага! Запульсувало у мене в голові. Хлопчик - це помилка.
- Якщо ти хлопчик, то мені з тобою робити нічого ні спереду, ні ззаду. До того ж, я думаю, що твої малолітні мізки швидко спечуться, і ти будеш лежати біля моїх ніг... під столом.
Так. Вона не очікувала. Їй заціпило. І тут я згадав, що робив з ними, коли прослизала тема сексу. На це їх теж можна зловити.
Закони сили
«Я спокійний в будь-якій ситуації.
З кожної складної ситуації є вихід.
Я завжди зможу вирішити проблему якнайкраще.
Швидко.
Правильно.
Будь жорстким.
Будь м'яким.
Будь вище людських бажань і образ»
6
Мене сподобило. Я зрозумів, що треба використовувати її зброю проти неї самої. Необхідно дати їй розкритися. Колись таке зі мною було. Тоді образно я взяв на себе роль орди кочівників, а вона була в ролі Китайської стіни. Пардон, у вигляді Великої Китайської стіни. А точніше Найвеличнішої. Та дівчина розстрілювала стрілами «моїх воїнів» вже на підходах, однак... Я їй сказав, а тепер спробуй мене спокусити. Так само вчинив я і цього разу!
- Ти знаєш, - сказав я їй, я відкрию тобі найбільшу таємницю...
І замовк.
- Яку?
- Я сухар! Я дівчина-сухар!
Вона посміхається мені і бовкає:
- Чуєш, плоскодонка, ти оцим вирішила мене спокусити?
Вона мене допекла. Навіть я, чоловік, який хоч і грає жінку, образився до нестями. Аж приспічило зацідити цьому нахабі по ряшці.