Або, можливо, це зображення має на меті пояснити, що певної ночі після відродження «ка» назавжди залишить серце, вказуючи на те, що цариця воскресне для фізичного існування. Що станеться в такому разі з її пам’яттю і досвідом її мандрівної душі? Найважливіша цінність її відродження буде втрачена для світу! Проте це мене не насторожує, адже це всього-на-всього припущення і воно відповідає постулатові єгипетської релігії про те, що «ка» — значна частина людської особистості.
Він замовк, а ми всі чекали. Мовчанку порушив доктор Вінчестер:
— Хіба це не вказує на те, що цариця боялася вторгнення в свою гробницю?
Містер Трелоні посміхнувся у відповідь.
— Мій дорогий сер, вона була до цього готова, ба більше, навіть очікувала пограбування. Переховування світильників у сердабі й установлення «скарбничого» свідчать про те, що вона захистила гробницю.
Ми слухали мовчки. Першою заговорила Маргарет:
— Батьку, можна я візьму цю схему? Я б хотіла вивчити її!
— Певна річ, моя люба! — сердечно відповів містер Трелоні, простягаючи їй карту. І провадив далі: — Гадаю, було б добре, якби ми всі знали, як увімкнути електричне світло. Ви, мабуть, помітили, що дім забезпечений електроенергією. Електрика виробляється набором турбін, які обертає морський приплив та відплив. Ходімо зі мною, я поясню вам систему схем і покажу місця вмикання і розташування запобіжників.
Коли ми знайомилися з енергосистемою, я не міг не звернути уваги на те, як досконало було все продумано в домі — містер Трелоні убезпечив себе від будь-якої катастрофи, яку тільки може передбачити людина.
Але саме ця довершеність породжувала страх! В нашій справі йшлося не про людську, а про божисту мудрість і силу.
Коли ми повернулися в печеру, містер Трелоні сказав:
— Тепер ми повинні визначити, коли розпочнеться Великий експеримент. Цілком очевидно, що захід сонця займав важливе місце в приготуваннях цариці Тери. Як ті сонця, вирізьблені з такою математичною точністю щодо краю саркофага, були погоджені з цілим планом, так і ми повинні взяти їх за орієнтир. Крім того, ми постійно зустрічаємося з тим, що число сім мало важливий вплив на всі думки цариці, її мислення і дії. Можна зробити логічний висновок, що пора воскресіння — це сьома година після заходу сонця. Це випливає з того факту, що кожного разу, коли в моєму домі відбувалися якісь події, вона обирала саме цей час. А оскільки сонце заходить о восьмій вечора, наш час — третя година ночі!
Запала тиша. Єдиною людиною, яка почувалася якоюсь мірою спокійно, була Маргарет, яка поринула в один зі своїх станів відстороненості. Батько, який уважно за нею спостерігав, посміхнувся: її стан був прямим підтвердженням його теорії.
А я був геть зморений. Слова містера Трелоні прозвучали для мене, мов сурми останнього дня. Коли я згадую про це зараз, то розумію, як почувається засуджена людина перед стратою.
Та шляху назад уже не було! Ми були в руках Господа!
До реальності мене повернув твердий голос містера Трелоні:
— Тепер ми займемось світильниками і завершимо наші приготування.
Ми взялися до роботи й під його керівництвом підготували єгипетські світильники, переконавшись, що вони заповнені кедровою олією, а ґніт добре прилаштований і справний. Ми засвітили, перевірили їх один по одному і залишили напоготові, щоб їх можна було швидко запалити.
Все це забрало чимало часу, й усі були здивовані, коли, вийшовши з печери, почули, як великий годинник у холі вибиває четверту.
Ми поснідали. Маргарет була бліда і стомлена, тож я порадив їй лягти і постаратись заснути. Вона пообіцяла, що так і зробить, і з усією своєю давньою ніжністю і люблячою делікатністю поцілувала мене на прощання. Я пішов прогулятися; душа моя аж співала від щастя.
Коли я повернувся, всі вже пили чай.
Чоловіки були похмурі — майбутнє завдання не наводило на веселі роздуми. Маргарет була життєрадісна, та я відчував, що вона знову відсторонена від мене. Після чаювання вона вийшла з кімнати, але за хвилину повернулася із сувоєм креслень, які взяла у батька. Підійшовши ближче до містера Трелоні, вона сказала:
— Батьку, я міркувала над тим, що ви розповіли сьогодні про приховане значення сонць, сердець і «ка», й знову переглянула ці малюнки.
— І які ж результати, дитя моє? — зацікавлено спитав містер Трелоні.
— Тут можливе й інше пояснення!