- Юнарагі Міраі, ось ця – ваша кімната, а ось ключ. – комендант віддала його Міраі.
- Кімната 216..?
- Можете поселитись коли завгодно – сьогодні чи завтра. Та зверніть увагу, що завтра ви ще повинні встигнути на вступну церемонію, де нових студентів будуть розподіляти між «особистими» викладачами. Таке дуже важливо не пропустити. – комендант мило посміхнулася і повела решту студентів далі.
Міраі ввійшла всередину. Кімната була вельми просторою та світлою, з високою стелею. Зліва та навпроти входу було два великих вікна від самої підлоги і аж доверху, увінчані білою невагомою тюлю та важкими шторами темно-зеленого кольору. На підлозі був простелений кучерявий коричневий килим, надзвичайно приємний на дотик. Міраі навіть подумала про те, що на ньому можна було б і спати. Вікно навпроти вело на просторий балкон. Звідти удень в кімнату попадало яскраве сонячне світло, а з лівого вікна ранішнє проміння. Майже посеред кімнати стояло велике ліжко із опорами, зеленими занавісками та балдахіном, вкрите таким же зеленим покривалом із золотистою бахромою та китицями. Обабіч ліжка стояли маленькі тумбочки, а у лівому куті велике дзеркало у повний зріст, із туалетними поличками по обидва боки і табуреткою. Справа біля вікна стояв кутовий робочий стіл із безліччю шухляд, поличками із книгами, очевидно підручниками, настільною лампою та комп’ютером. Посередині кімнати стояв журнальний столик, справа від нього півкруглий диванчик, зліва - два пуфи. Біля вхідних дверей розміщувалась простора шафа. Справа від неї – вхід на маленьку кухню, справа від входу – в душову кабіну, засклену матовим склом, та туалет. На кухні теж було південне вікно, холодильник, газова плита, раковина і невеличкий обідній столик. Загалом, кімната була просто з королівськими умовами.
«Ого… нічого собі апартаменти... – Міраі вражено розглядала кімнату. - Якщо б Академія була на слуху у всіх, а не тільки на ледь примітних листівках в надто обмеженій кількості, то стала б, напевно, найпрестижнішим закладом у Японії… Хм, цікаво, чому вони її так слабо рекламують..?»
Приїхавши додому, Міраі зустрілась із батьком, який якраз вернувся з роботи.
- То що? – осміхнувшись, запитав він.
- Я… пройшла… Завтра розподіл між викладачами… – ніяково відповіла.
- Он як. Я й не очікував… Ну, тоді вітаю! – батько наче й зрадів цьому.
- Ага… – Міраі щось все-таки гнітило. Мабуть, то був мамин якийсь сумний вираз на обличчі. Вона була таки незадоволена успіхами дочки, проте намагалась приховувати це за стриманою усмішкою.
Міраі обернулась до управляючого:
- Рюске-сан, я зберу речі і через годину відвезеш мене у гуртожиток Академії.
- Так, Міраі-сан.
- Що? Ти не залишишся на цю ніч вдома?
- Вибач, мам… але завтра розподіл проведуть із самого ранку. Я не хочу запізнитися. – сухо мовила Міраі і пішла в свою кімнату. Зайшовши, вона обперлась на двері і з полегшенням зітхнула. В душі дівчина була задоволена, але материна реакція її таки непокоїла. Міраі почала збирати речі і скоро вийшла із валізкою. В гостьовій сиділи батьки, мати читала, а тато, як завжди, пив каву.
- Мамо, тату – до зустрічі, я поїхала! – вдавано посміхнулась Міраі.
- О, уже? Ну, удачі тобі. – батько посміхнувся. – Дивись мені! Погано вчитимешся - заберу тебе звідти і видам заміж!
- Не хвилюйся, я старатимусь!
- Телефонуй нам! – додала мати.
- Авжеж! Ну, до зустрічі і дякую! Рюске-сан, поїхали! – Міраі рішуче попрямувала до дверей і слідом покірно почимчикував управляючий.
ХАТА́Е
Глава п’ята
Розподіл
На вході у гуртожиток дівчину зупинила комендант.
- Міс! – окликнула вона Міраі.
- Доброго вечора! – вона швидко підбігла до віконечка.
- Я видам вам пропуск і уніформу. Завтра ви маєте її одягти. Назвіть, будь-ласка, своє прізвище.
- Юнарагі.
Комендант переглянула пропуски і здивувалась.
- Ого, схоже, у вас особливий пропуск, Юнарагі-сан. – вона посміхнулась.
- А? Що це означає? – Міраі здивувалась не менш.
- Зовнішня сторона золотиста, бачите? Це означає, що вас прийняли в групу із особливого інтересу.
- Особливого інтересу? Це як?
- Хтозна… – комендант лише знизала плечима. – Мені цього, на жаль, невідомо… Який у вас розмір одягу і взуття?