ДЕРЖАВОТВОРЧІ НАРОДИ. Мій приятель має потребу класифікувати обличчя, які йому трапляються.
Класифікує їх за національною ознакою. Цей — серб. Той — стовідсотковий мусульманин. Отой — точно хорват. Він навіть розробив свою систему псевдокласифікації. Сербам за цією складною системою притаманні сильні квадратні щелепи, вони — головані з випнутими підборіддями. Мусульмани себе виказують поведінкою, жалюгідною винувато-захисною позицією, якої ніхто не любить. У хорватів очі проміняться хитрістю.
Звісно, усе це дурниці, але мій друг не здається. І далі затято класифікує обличчя за етнічним принципом. Це наслідок війни та пережитих страждань, — каже, коли змушений виправдовуватися. Він розробив навіть рідкісні підвиди: югослави, невизначені й решта. Каже, фізичні характеристики — просто орієнтири, вони не є визначальними. Визначальна тут енергія, яку людина випромінює і яку тонка душа — він себе такою вважає — уміє етнічно розшифрувати.
З тим моїм приятелем лише одна незручність: він безпомильно вгадує національну приналежність будь-якої людини аж за десять секунд.
СВЕТР ДЖОНА МЕЙДЖОРА. У цьому світі немає жодного акту, жодного жесту, який не є водночас і повідомленням. Особливо в політиці. Коли Джон Мейджор[26]приїжджає в Сараєво у светрі, а в Белград — у бездоганному костюмі, повідомлення, яке він посилає своїм співрозмовникам і світові, цілком чітке: «Я вболіваю за Мілошевича і не приховую цього». Для нього ми всі «так звані», а Мілошевич реальний. Однак повідомлення — це не тільки те, що ми в нього вкладаємо. У ньому є ще другий шар, переданий самим жестом-носієм. Яке повідомлення в такому разі передає нам светр Джона Мейджора? Дуже просте: що Василь Тупурковскі[27] — не єдина катастрофа, коли йдеться про смак. Ми думали, ніби цей опецькуватий македонець носить найпотворніші светри у світі. Мав з’явитися Мейджор, щоб ми збагнули свою помилку. Горизонтальні смуги, несумісні кольори, давно застарілий візерунок із кіс і джгутів, ушивні рукави, V-подібний виріз, широкий комір і смішний, просто сміховинний комірець старомодної, недоладно дібраної сорочки, що стирчала з-під того светра. Катастрофа з погляду естетики, моди, колористики, та й з усіх решта.
Я ціную людей, здатних вивільнитися з кліше. Кодекс переступу завжди більш викличний, ніж будь-який збірник моральних законів. Можливо, Еюп Ґанич[28] мав прийняти Мейджора в шортах і в’єтнамках, із цигаркою за вухом. У такий спосіб символічний меседж Мейджорового светра було б знівельовано, а шорти Ґанича стали б символом ще потужнішим і знаменитішим, ніж черевики Хрущова.
ДЕЩО ПРО ПАМ’ЯТЬ ЗАГАЛОМ. Людська пам’ять. Найбільша курва та людська пам’ять. Мої спогади зникають. Це той підступний процес, який нашу трагедію редукує, уміщаючи в межі стерпності, хоча всі ми знаємо, що було нестерпно. Ціла війна, усе, що ми пережили, конденсується в кілька картинок: трохи гранат, трохи голоду, кілька виставок, кілька черг по воду, кілька масакр — та й усе.
26
Джон Мейджор (нар. 1943) — прем’єр-міністр Великобританії від Консервативної партії в 1990–1997 роках.
27
Василь Тупурковскі (нар. 1951) — македонський політик, засновник центристської партії «Демократична альтернатива», чинний президент НОК Македонії.
28
Еюп Ґанич (нар. 1946) — президент БІГ у 1997–1999 роках, вдруге у 2000–2001. Під час боснійської війни був членом Президії БІГ.