Ви можете робити те, що хочете, це ваше право і привілей вибрати собі справу або професію до душі.
Ви не зобов’язані робити те, що вам не подобається, і не повинні робити це, якщо тільки це не необхідний етап на шляху до бажаного результату.
Якщо в минулому були помилки, через які ви були зайняті в небажаній справі або потрапили в небажане середовище, можливо, вам все ж доведеться протягом деякого часу робити те, що вам не подобається. Але ви можете підбадьорити себе на деякий час, думаючи про те, що це дозволяє вам прийти до того, що ви хочете робити у майбутньому.
Якщо ви відчуваєте, що обрали неправильне покликання, не поспішайте відразу ж міняти його на інше. Як правило, кращий спосіб змінити заняття або середовище — це перерости їх.
Якщо випадає можливість щось раптово і радикально поміняти, не бійтеся цих змін, але перш, ніж прийняти рішення все змінити, ретельно все обміркуйте і прислухайтесь до себе, чи дійсно це буде правильно. Ніколи не робіть раптових або радикальних дій, якщо сумніваєтесь в їх доцільності.
Поспіху немає місця в процесі творення. Немає в ньому і нестачі можливостей.
Коли ваш розум припинить прагнути до суперництва, тоді ви зрозумієте, що вам ніколи не потрібно було діяти в поспіху. Ніхто не буде намагатися відібрати у вас те, що ви хочете робити. Всього на всіх вистачить. Якщо одне місце буде зайнято, для вас відкриється інше, ще краще місце, просто трохи пізніше — часу у вас предостатньо. Якщо ви сумніваєтесь у чомусь, краще почекайте. Поверніться до опрацювання свого бажання в голові, зміцніть свою віру і намір. І як би там не було, у часи сумнівів і нерішучості все одно будьте вдячні.
День або два, витрачені на роздуми і опрацювання деталей свого бажання і щиру вдячність за те, що ви його отримаєте, настільки тісно пов’яжуть ваш розум з Всевишнім, що ви не зробите помилку, коли будете діяти. Адже є розум, який знає все, що потрібно знати, і ви можете прийти до тісної єдності з ним за допомогою своєї віри і наміру робити життя кращим і більшим, а також за допомогою незгасного почуття вдячності.
Помилки відбуваються через поспішні дії, через страх або сумніви, або якщо ви забули Істинний Мотив, який полягає у примноженні і поліпшенні життя для всіх.
У міру того, як ви будете жити Певним чином, вам будуть відкриватися нові можливості. При цьому вам потрібно буде надійно оберігати свою віру і намір, і підтримувати тісний контакт зі Все-розумом і благоговійно йому дякувати.
Щодня робіть все так добре, як тільки можете, але робіть це без поспіху, занепокоєння і страху. Ідіть так швидко, як можете, але ніколи не поспішайте. Пам’ятайте, що в той момент, коли ви починаєте поспішати, ви перестаєте бути творцем і стаєте суперником — тобто ви знову ступаєте на старий неправильний шлях.
Всякий раз, коли ви поспішаєте, зупиніться, зосередьте свою увагу на уявному образі того, що ви хочете, і почніть дякувати Всесвіту за те, що ви це отримаєте. ВДЯЧНІСТЬ завжди буде зміцнювати вашу віру і надавати наснаги вашому наміру.
ГЛАВА XIV
Натхнення на розвиток і зростання
Поміняєте ви своє покликання чи ні, ваші дії на даний момент повинні відповідати справі, якою ви зараз займаєтеся.
Ви зможете зайнятися бажаною справою, конструктивно використовуючи те, що у вас є зараз, зокрема, виконуючи свою щоденну роботу Певним чином.
А оскільки ваша справа передбачає спілкування з іншими людьми, будь то особисто або віддалено, основний зміст всіх ваших зусиль повинен полягати в тому, щоб надихнути їх розуми на розвиток і зростання.
Розвиток і зростання — це те, що шукають всі люди, це потреба Безмежного Розуму всередині них, що шукає більш повного самовираження.
Прагнення до зростання притаманне всій природі, це фундаментальний імпульс всесвіту. Вся людська діяльність заснована на прагненні до росту. Люди шукають більше їжі, більше одягу, більше житла, більше розкоші, більше краси, більше знань, більше задоволення — більше всього, більше життя. Кожна жива істота має потребу в цьому для безперервного просування вперед. Там, де припиняється ріст життя, відразу ж починається занепад і смерть.
Людина інстинктивно знає це, і тому завжди шукає більшого. Цей закон вічного зростання викладено Ісусом в притчі про таланти: «Всякому, хто має, дасться та примножиться, хто ж не має, буде позбавлений і того, що мав».
Нормальне прагнення до збільшення багатства не є чимось негожим або ганебним. Це просто прагнення до більш багатого життя, це амбіція. І оскільки це найголовніший інстинкт людської природи, цього прагнуть усі люди.