ГЛАВА III
А з яких це пір у нас монополія на можливості?
(або Монополія на можливості? — Ні, не чув)
Бідною людина залишається не тому, що у неї відібрали можливості, і не тому, що інші люди монополізували багатство і огородили його парканом. Може, вас і позбавили можливості займатися бізнесом в деяких сферах, але ж є й інші напрямки, які відкриті для вас. Так, можливо, вам буде важко отримати контроль над якоюсь великою системою залізниць, адже ця галузь досить сильно монополізована. Але, до речі, бізнес у сфері електричних залізниць все ще перебуває в початковому стані і пропонує багато можливостей. Мине лише кілька років, і повітряний транспорт стане дуже прибутковою та затребуваною сферою промисловості, і в усіх її галузях будуть працевлаштовані сотні тисяч, а, можливо, і мільйони людей. Чому б не звернути увагу на розвиток повітряних перевезень, замість того, щоб конкурувати з такими магнатами, як Дж. Дж. Хілл та іншими за якусь примарну можливість у світі парових залізниць?
А й справді, якщо ви працюєте на сталеплавильному концерні, у вас дуже мало шансів стати його власником. Але також вірно і те, що, якщо ви почнете діяти Певним чином, ви незабаром зможете залишити роботу на цьому концерні. Як варіант, ви можете купити ферму на 10–40 гектарів і почати освоювати продуктовий бізнес. Зараз для людей, які живуть на невеликих ділянках землі, з’явилася прекрасна можливість почати їх обробляти і інтенсивно освоювати; такі люди напевно розбагатіють. Ви можете сказати, що ви не зможете мати таку ділянкою землі, але я збираюся довести вам, що це можливо, і що ви, безумовно, можете стати власником ферми, якщо почнете діяти Певним чином.
У різні періоди вітер можливостей дме в різних напрямках, відповідно до потреб Цілого і конкретним етапом існуючої соціальної еволюції. В даний час в Америці акцент робиться більше на сільське господарство і суміжні галузі та професії. Сьогодні у фермера більше перспектив у своїй справі, ніж у працівника фабрики. У бізнесмена, чий бізнес орієнтований на забезпечення фермера, більше перспектив, ніж у бізнесмена, який забезпечує працівника фабрики.
Людину, яка послідує за попутним вітром можливостей, чекає безліч можливостей, на відміну від того, хто піде проти цього вітру.
Таким чином, промислові працівники, і як індивідууми, і як клас, не позбавлені можливостей. Їх не «сковують» їх господарі, їх не «прив’язують до місця» їх концерни і наявність або відсутність у них капіталу. Як клас, вони там, де вони є, тому що вони не діють Певним чином. Якби працівники Америки захотіли цього, вони могли б наслідувати приклад своїх побратимів з Бельгії та інших країн та почати створювати прекрасні універмаги і кооперативні підприємства. Вони могли б обирати чиновників зі свого ж класу і приймати закони, що сприяють розвитку таких кооперативних галузей. І через кілька років вони могли б спокійно заволодіти промислової галуззю.
Робочий клас може стати пануючим, коли почне діяти Певним чином. Закон багатства для них такий самий, як і для всіх інших — ось що вони повинні засвоїти. Інакше вони будуть залишатися там, де вони є, до тих пір, поки не змінять принцип дій. Кожен окремо взятий працівник не скутий невіглаством або загальмованістю свого класу, він може податися за вітром можливостей і розбагатіти, і ця книга розповість йому, як це зробити.
У бідності ми залишаємося не через брак багатств, їх якраз більш ніж достатньо для всіх. З будівельних матеріалів, вироблених в одних лише Сполучених Штатах, можна було б побудувати палаців розміром з Капітолій (будівля Конгресу США у Вашингтоні) для кожної сім’ї на землі. А при інтенсивному режимі виробництва, ця країна могла б виробляти стільки вовни, бавовни, льону і шовку, що вистачило б, щоб одягнути кожну людину в світі краще, ніж царя Соломона з усією його розкішшю. А їжі вистачило б, щоб нагодувати всіх людей найвишуканішими стравами. Очевидний запас буквально невичерпний. Та й неочевидний теж.
Все, що ви бачите на землі, зроблено з однієї Первинної Субстанції, з якої виникають всі речі.
Постійно створюються нові форми, а старі розчиняються. Але всі вони є формами, що з’явилися з Єдиного.
Немає ніяких обмежень на поставку Безмежного Матеріалу, або Первинної Субстанції. З цього матеріалу був створений Всесвіт, але не все було витрачено при його створенні. Простір всередині, крізь і між формами видимого всесвіту пронизаний і заповнений Первинною Субстанцією, цим Безмежним Матеріалом, сировиною для створення всіх речей. Можна зробити ще в десять тисяч разів більше, ніж вже було зроблено, і навіть тоді ми ще не вичерпаємо запаси цієї Мега-сировини.