Людина — це механізм, який породжує думки. Все, що людина створює своїми руками, спочатку виникає в її думках. Вона не може надати чомусь форму, поки не подумає про це.
Донині людина використовувала свої розумові здібності виключно для створення якихось матеріальних речей так би мовити, власними руками. Вона застосовувала ручну працю до світу форм, прагнучи змінити або модифікувати вже існуючі речі. Але вона ніколи не думала про те, щоб спробувати викликати створення нових форм, вкладаючи свої думки в Безмежну Субстанцію.
Коли в голові людини зароджується думка про певну форму, вона бере матеріал, який вже існує (має форму) в природі і створює ту форму, яку вона уявила. Але до сих пір вона або докладала вкрай мало зусиль, а то і зовсім їх не докладала, для співпраці з Безмежним Розумом Всесвіту, для спільної роботи з «Отцем». Вона і не мріяла, що може «робити те саме, що робить Отець». Людина завжди змінювала і модифікувала існуючі форми власними руками. Але вона зовсім не звертала увагу на те, що може також створювати речі прямо з Безмежної Субстанції, посилаючи їй свої думки. І ось ми пропонуємо довести, що це можливо. Довести, що будь-якій людині це під силу. І ми покажемо, як. Для початку, ми повинні сформулювати три основні положення.
По-перше, ми стверджуємо, що існує єдине Первинне Безмежне Щось, іншими словами Субстанція, з якої зроблені всі речі. Все, що здається безліччю різних елементів, насправді є ні що інше, як різні відтворення Єдиного елемента. Всі численні форми, знайдені в органічній та неорганічній природі — це ні що інше, як різні форми, зроблені з однієї і тієї ж субстанції. І ця субстанція вміє мислити. Думка, що міститься в ній, трансформується в уявну форму, яка в свою чергу створює форму реальну, матеріальну. Людина — це механізм, який здатний породжувати думки. Якщо людина може передати свою думку первинній мислячій субстанції, вона може викликати створення або формування того, про що думає. Отже, підіб’ємо підсумок вище сказаного:
Є мисляче щось, з якого зроблені всі речі, і яке в своєму первинному стані пронизує, проникає і заповнює геть усе у всесвіті.
Думка в цій субстанції створює те, образ чого вона сама собі намалювала.
Людина може формувати образи речей в своїх думках, направляючи їх безмежній субстанції, і тим самим, викликати створення того, про що вона думає.
Ви звичайно ж можете запитати, чи можу я довести ці твердження. А я відповім вам, не заглиблюючись поки що в деталі, що можу зробити це, грунтуючись як на логіці, так і на досвіді.
Розмірковуючи про поняття форми і думки, я приходжу до висновку про існування єдиної первісної мислячої субстанції. І відштовхуючись від цього, я приходжу до висновку про те, що людина здатна створювати матеріальні форми зі своїх думок.
В ході експерименту я знаходжу підтвердження своїм міркуванням — і це мій найвагоміший доказ.
Якщо навіть одна людина, яка прочитає цю книгу, стане багатою, виконуючи те, про що тут йдеться, це вже буде доказом на підтримку мого твердження. Але якщо кожна людина, виконавши вказівки цієї книжки, розбагатіє, це буде прямим доказом моїх слів до тих пір, поки хтось не пройде через весь цей шлях і в результаті зазнає поразки. Теорія моя буде вірна, поки процес не зазнає невдачі. Але цей процес не може бути невдалим, бо кожна людина, яка послідує порадам, даним в цій книзі, стане багатою.
Як я вже говорив, люди стають багатими, діючи Певним чином. Але для цього люди також повинні навчитися і мислити Певним чином.
Те, як людина діє, є прямим результатом того, як вона мислить.
Щоб все було так, як ви хочете, ви повинні навчитися думати так, як ви хочете — це перший крок до збагачення.
Думати так, як ви хочете думати, означає думати ЩИРО, незалежно від примарної ймовірності.
Кожна людина має природну силу «намислити» собі те, що вона хоче, але для цього потрібно набагато більше зусиль, ніж для того, щоб міркувати про видиме і ймовірне. Думати про ймовірне легко. Мислити щиро незалежно від видимої ймовірності це робота не з простих і вона вимагає великих затрат енергії, більше, ніж будь-яка робота, яку можуть доручити людині.
Немає такої праці, від якого людина ухиляється більше, ніж безперервне і послідовне мислення. Це найважча робота в світі. Це особливо вірно, коли істина суперечить видимій ймовірності. Кожна ймовірність у видимому світі має тенденцію нав’язувати відповідні думки розуму, який спостерігає за нею. Цього можна уникнути, тільки думаючи ЩИРО.
Думки про ймовірність настання хвороби провокують появу відповідних форм в вашому розумі і, в кінцевому рахунку, в вашому тілі, якщо ви не будете щиро думати про те, що ніякої хвороби немає, і що все це лише примарна можливість, а реальність полягає в тому, що ви здорові.