ГЛАВА 20
Служіння Богові
Ми з вами дійшли аж до цієї глави і ще дві у нас попереду, щоб остаточно розібратися з питанням про обов’язок. Це питання спантеличує і ставить у глухий кут дуже багатьох серйозних людей, створюючи їм великі труднощі в його вирішенні.
Коли люди починають досягати успіху, практикуючи науку про те, як бути великим, вони неминуче змушені якось реорганізовувати свої відносини і своє оточення. Можливо, у них є друзі, з якими доводиться назавжди попрощатися, або родичі, які їх не розуміють і думають, що ними нехтують. Дійсно велика людина часто вважається егоїстичною в очах своїх знайомих, тому що ці люди думають, що вона може принести їм набагато більше користі, ніж вони отримують від неї зараз. Для початку поставте собі питання: чи повинен я максимально реалізувати себе, незважаючи на все? Чи я повинен чекати, поки зможу зробити це без будь-яких непорозумінь і збитків для кого-небудь? Це питання боргу перед собою проти боргу перед іншими.
Борг перед світом ми докладно обговорювали раніше у цій книзі, тому зараз я хочу трохи детальніше розглянути ідею боргу перед Богом. Багатьох людей охоплює величезна невизначеність, не кажучи вже про тривогу, щодо того, що вони повинні зробити для Бога.
Кількість церковної роботи тільки в Сполучених Штатах просто величезна. Дуже багато людської енергії йде на те, що називається служінням Богу. Я пропоную коротко розглянути, що таке служіння Богу і як людина може служити Богу найкращим чином. Я думаю, що мені вдасться вам донести, чому загальноприйнята ідея щодо того, в чому суть служіння Богу, невірна.
Коли Мойсей прийшов до Єгипту, щоб звільнити євреїв від рабства, він вимагав від фараона від імені Бога: «Відпусти людей, щоб вони могли служити мені». Він вивів їх у пустелю і там заснував нову форму поклоніння, через що багато людей вирішили, що поклонінням є церемоніальне служіння Богу, хоча пізніше сам Бог однозначно заявив, що його не потрібні церемонії, підношення і жертвоприношення. Вчення Ісуса, якщо його правильно трактувати, закликає повністю покінчити з організованим поклонінням у храмах. Богу всього вистачає і так, йому не потрібно, щоб люди щось йому підносили і жертвували. Святий Павло говорив, що людина нічого не може зробити для Бога, тому що Богу нічого не потрібно.
Погляд на еволюцію, який ми повинні прийняти, показує, що Бог просто шукає самовираження через людину. Протягом всіх послідовних епох, в яких його дух спонукав людину підніматися все вище, Бог весь час шукав самовираження. Кожне покоління людей більш богоподібне, ніж попереднє. Кожне покоління людей вимагає більшого, ніж попереднє, в плані комфортних і гарних будинків, приємної обстановки, сприятливої роботи, відпочинку, подорожей і можливостей для навчання.
Я чув як деякі недалекоглядні економісти заявляють, що сьогодні працівники повинні бути повністю задоволені своїми умовами, тому що їх стан набагато кращий, ніж у робітника двісті років тому, коли той спав на підлозі зі своїми свинями сараї. Якщо у тієї людини було все, що вона могла використовувати для того життя, яке знала, вона була абсолютно задоволена, а якщо ні, вона демонструвала своє невдоволення. Сьогодні у людини є затишний будинок і дуже багато речей, які дійсно були невідомі в минулому. І якщо у цієї людини є все, що вона може використовувати для життя, яке вона собі уявляє, вона теж буде задоволена, а якщо ні, то також буде демонструвати невдоволення. Бог вдосконалив людську расу настільки, що будь-яка звичайна людина може забажати собі кращого життя, ніж те, яке вона має у нинішніх умовах. І допоки людина зможе мислити і чітко уявляти собі більш бажане життя, вона буде не задоволена тим життям, яким їй доводиться жити, і це правильно. Це невдоволення — Дух Божий, який спонукає людей прагнути кращих умов. Це Бог, який шукає вираження в людській расі. «Він діє через нас, реалізуючи свої бажання у наших вчинках».
Єдине служіння, яке ви можете дати Богу — це реалізувати те, що він намагається дати світові, діючи через вас. Єдине служіння, яке ви можете дати Богу — це максимально реалізувати себе для того, щоб Бог міг жити в вас повним життям. В одній із попередніх книг цієї серії («Наука про те, як стати багатим») я згадував маленького хлопчика за піаніно, музика в душі якого ніяк не могла проявити себе в його непідготовлених руках. Це хороший приклад того, як Дух Божий живе всередині і навколо всіх нас, прагнучи вершити через нас великі справи як тільки ми підготуємо наші руки, ноги, розум, мозок і тіло, щоб він міг їх використовувати.