Він також дуже полюбив горілку і став непитущим навіть швидше, ніж кинув палити. Найстрашніше, що горілка йому просто подобалася, а коли йому запропонували віскі, він ледь не збожеволів від захвату. Протверезіння, як у метафоричному, так і в дуже повсякденному значенні, прийшло після однієї фатальної ночі, коли він прокинувся в чужій квартирі, без штанів, з дамою дуже сумнівного походження та краси поруч і зовсім без грошей. Без жалю та докорів сумління він взяв перші ж штани з шафи господаря, якого навіть не зміг встановити, вийшов із квартири і більше ніколи не торкався келишка. Ришь дозволяв собі тільки пиво, тому що воно швидко насичувало його, і він не міг випити більше трьох келихів поспіль.
І ось так твердість і рішучість стали його візитною карткою, і всі його колеги чудово знали, що коли він вже щось вирішив, жодна сила не зверне його з обраного шляху. Частково це була вада, але завдяки ній він став поліцейським, який, хапаючись за якусь справу, йшов по трупах до цілі.
– То ваша родина жила там? – запитав вищий із поліцейських.
– Саме так, – підтвердив Ришь, намагаючись порахувати кількість ударів у грудній клітці.
– А через те, що вас перевели до Єлєньої Гури, ви вирішили провести Різдво саме у них? – запитав комісар Кшиштоф Подима.
– Але який це метод ви зараз застосовуєте? – з іронією в голосі запитав поліцейський на пенсії. – Докладне повторення навіть найдрібніших деталей в надії, що щось та висипеться?
– А є з чого? – відрізав нижчий із міліціонерів.
– Якщо ви йдете цим шляхом, ви, мабуть, так вважаєте.
Сто ударів за хвилину, за розрахунком. Це точно забагато для старого серця.
– Ні, – рішуче заперечив Подима. – У цій справі стільки недомовленостей, неточностей, обірваних і нез’ясованих ниток, що ми мусимо йти з самого початку, крок за кроком. Якби я мав повне досьє і комплект доказових матеріалів, ми могли б зосередитися лише на прогалинах і неточностях, але в поточній ситуації пан сам розуміє.
– Розумію.
– Тож ми можемо розраховувати на повну співпрацю?
– Щирість за щирість, чи не такою була наша угода? – запитав Ришь, не зводячи очей з молодших колег.
– Точно так, – швидко підтвердив Подима.
Розумний хлопець, коли говориш неправду, то роби це швидко, щоб повіка навіть не встигла здригнутися.
– Адам Антчак то був брат мого батька, – спокійно почав Ян Ришь. – Померлого батька, якщо говорити точніше, але це не має значення. Після смерті батьків я покинув селище, бо був змушений змінити своє оточення. Від них мені залишився невеликий спадок, а ще хороші оцінки і зразково складений іспит на атестат зрілості. У поїзді мене зупинив поліцейський, подумавши, що, можливо, я злодій, бо пика в мене в мене завжди була нецікава, але під кінець він купив мені пива і сказав, щоб з таким атестатом я йшов до поліції. Як виявилося, він читав лекції в Щитно, взяв мене з собою і так воно пішло. Я був молодий, дурний, і дав себе вмовити. А може, воно й добре?
– Вам не подобалася та робота? – запитав Сукєнник.
– Чи є хтось, кому вона б подобалася? – відповів Ришь запитанням. – Тоді королював серіал "07, відкликнись"[6], і багато молоді пішло до міліції, всі хотіли бути такими, як Боревич. Ганяти бандитів новеньким "полонезом", бити по пиках на дансингах, пити хороший алкоголь. Потім виявилося, що вони за злодіями вони ганяються на власних двох, замість дансингів відвідують притони, а віскі бачать, як вилучають контрабанду, бо на те, що з "Певексу"[7] дозволити собі не могли. Чари лопнули.
– І у пана теж?
– Я йшов туди без очікувань, тож не розчарувався, і виявилося, що у мене це добре виходить, але в другий раз я б не наважився.
– Тоді йдемо далі, – сказав Подима.
– Ну, у всякому разі, я спочатку деякий час служив у Варшаві, але коли з'явилась потреба тут, я відразу переїхав, і так сталося, що я мав з’явитися в Єлєній Гурі першого січня тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ятого року. . Я вибрав відпустку і поїхав провідати сім'ю на свята. Потім у мене був план влаштуватися в місті перед початком служби.
– Але погода зіпсувала плани, – сказав Сукєнник.
6
"07, відгукнись" (07 zgłoś się) – польський детективний телесеріал,що демонструвався в 1976-1987 роках (21 серія, 5 сезонів). В ролі поручика Славоміра Боревича – Броніслав Чешляк.