Гладячи Тотошка, Еллі намацала під його на шинником щільно згорнутий папірець. Дівчинка здогадалася, що це лист з горішнього світу, але не виймала його. Шпигуни не чули їхніх розмов, але прекрасно бачили всі дії.
Довелося чекати поки вони опиняться самі в Елліній кімнаті: таку пільгу удавана фея також обумовила.
Еллі з хвилюванням розгорнула папірець. Там було написано:
«Глибокошановній Еллі, Феї Будиночка, що карає, Феї Рятувальної Води привіт!
Ми Страшило Мудрий Залізний Дроворуб, Кагги Kapp, Дін Гіор, Фарамант, Нестар довідалися про твоє поневолення, наше горе безмежне. Але ми зробимо все можливе і навіть неможливе, щоб визволити тебе. Скажи підземним королям, що коли вони не звільнять тебе і твого брата по-доброму, то ми підемо на них війною. Лев уже збирає у своєму царстві звірину рать, а ми створимо армію з Мигунів і жителів Смарагдової країни.
З сердечним нетерпінням чекаємо тебе нагорі та міцно обіймаємо. За дорученням решти
Фарамант».
Закінчивши читати листа вголос, Еллі трохи заплакала, потім усміхнулась і сказала:
— Які ж вони всі добрі! Як люблять мене… Але війна… Ні, я не хочу, щоб через нас спалахнула жахлива війна!
Фред заперечив:
— А що ж, так і сидітимемо до самої смерті? Ти стільки водилася з чарівниками і феями, а все одно в тебе того чаклунства ні на один цент, і тобі не відчаклувати Священне джерело!
— Я сподіваюся, коли королі збагнуть, що я не фея і нічого не можу зробити, вони нас відпустять.
— Чого захотіла! — насмішкувато промовив Фред. — Королі тупі й дурні, як дубові колоди.
— Як би там не було, я війни не допущу! — рішуче вигукнула Еллі. — Але все-таки я скажу королям, що горішні вимагають моєї видачі і погрожують війною. Може, це їх налякає.
— Спробуй! — погодився Фред.
Несподівана поява таємниче щезлого Тотошка справила на підземних жителів сильне враження. А справа пояснювалася дуже просто: Жувани доставили песика до Торговельних воріт і пропхали його через дірку, яка була внизу і на яку охорона не звертала ніякої уваги. Пробратися непомітно до околиць міста для Тотошка було неважко.
Еллі викликали до короля Ментахо. Проникливо дивлячись на дівчинку, король сказав:
— Ви скаржилися, що наші люди не вберегли маленького звіра. Але ось він тут. Як ви це пояснюєте?
— А хоч би моїм чаклунством! — сміливо відповіла Еллі.
Ментахо розгубився.
— Прошу пробачення, — пробурмотів він. — Звичайно, нам, простим смертним, не годиться втручатися в чаклунські справи. Але я дуже радий, що ви нарешті відкинули удаваність. І тепер ви хочете чи не хочете, а повернете нам Сонну воду.
Тепер почервоніла Еллі:
— Бачите, ваша величносте, це — зовсім інша справа, — почала вона виправдовуватися. — Але про це ми поговоримо з вами іншим разом. А за раз я хотіла вам сказати, що в мене є до вас важливе доручення з горішнього світу.
— До мене особисто?
До всіх підземних королів.
— Тоді ми всі і вислухаємо його на Великій Раді.
ВІЙНА!
друге Еллі виступала перед Великою Радою значно сміливіше. Вона вже мало ніяковіла, дивлячись на придворних у різнокольоровому одязі та величну поставу королів.
Голосом, який не здригнувся, Еллі оголосила ультиматум Страшила. На велике розчарування дітей, він не справив бажаного враження на королів.
А справа пояснювалася просто. Королі й придворні, які проспали кілька століть, ніколи не воювали і зовсім не уявляли собі, що таке війна, яка вона жахлива.
Першим виступив воєвода Гаерто. Він знав про війну із старовинних літописів, написаних тисячу років тому.
— Війна, ге-ге! — приголомшливо волав він з трибуни. — Війна — це весела справа! Війна — це похід, б'ють барабани, трам-там-там! Ми розіб'ємо ворога, заберемо здобич: амбари з пшеницею, бочки з вином, худобу, птицю! Який бенкет ми влаштуємо після перемоги, ге-ге!
Названі трофеї справили на членів Ради велике враження: від жадоби у них заблищали очі.
Тут втрутилася Еллі. Не утримавшись, вона закричала із свого місця:
— Ви нічого не знаєте про війну! Війна — це кров, страждання, смерть!.. І чому ви так упевнені, що переможете?
Гаерто відповів:
— У цьому нема ніякого сумніву! У нас дракони, у нас — звірі! Достатньо напустити на горішню армію сотню Шестилапих, не погодувавши їх дві доби, і вони всіх розірвуть на шматки!..
Гаерто переможно зійшов з трибуни. Еллі спохмурніла: вона зрозуміла, що у підземних королів є справді могутні засоби боротьби.