Та-вей мигцем глянув на своїх підопічних і сів поруч.
Почалося жеребкування.
— Як гадаєте, вони не змусять членів однієї п’ятірки боротися між собою? — поцікавилася Майя, намагаючись зав’язати розмову.
Дарт байдуже знизав плечима.
— Віра Реко, — вигукнув вісник. — І Тара Чейн.
Віра з Тарою вийшли на галявину та вклонилися одна одній відповідно до правил.
Майя розгубилася. Ніяк не могла вирішити, за кого вболівати. Віра була її найкращою подругою. Але Тара тепер виявилася членом команди номер сім, а вболівати за члена чужої п’ятірки — це відгонило дезертирством.
Дівчата стали спиною одна до одної. Вдарив гонг. Супротивниці зробили по десять кроків у різні боки. Дзвін другого удару ще вібрував у повітрі, коли Віра рвучко обернулася й пожбурила в супротивницю з десяток дрібних крижаних стріл. Але Тари вже не було на місці — дівчина метнулася вперед, просто під ноги Віри. Чарівниця запізно розгадала маневр і зробила кілька кроків назад, але удар Тари припав просто під ліве коліно супротивниці. Віра впала обличчям униз. Тара вже стояла на ногах і лезо катани було спрямоване в спину поваленої дівчини. Дзвонар уже заніс руку для удару в гонг, що знаменував закінчення бою, коли Віра перевернулася на спину й кинула межи очі супротивниці жменю піску. Дівчина-воїн захекалася. Користуючись замішанням суперниці, Віра відкотилася вбік і прошепотіла закляття кхунджу, котре зв’язує противника невидимими повітряними путами. Останньої миті ще й досі засліплена Тара, орієнтуючись тільки на слух, метнула в чарівницю катану-сьото. Лезо ледь торкнулося світлої Віриної шкіри в районі передпліччя.
Ударив гонг. Гай оголосив нічию. Бій зайняв не більше хвилини.
Майя не могла всидіти на місці. Тарабанила пальцями по спинці переднього крісла, йорзала на сидінні, відволікаючи інших.
Нарешті вісник вигукнув її ім’я. Та ім’я суперника — Грей Ясмин.
Дівчинка отримала відповідь на своє запитання. Їй здавалося, що боротися з членом своєї п’ятірки — це досить дивно. Хіба вони, всі п’ятеро, не повинні підтримувати й прикривати одне одного?
Крім цього, Майя вважала, що їй найменше пощастило з супротивником. Здібності інших присутніх джун-вей вона хоч трохи уявляла. У кожного були свої сильні й слабкі місця. Хтось краще боровся на відстані, хтось надавав перевагу ближньому бою, одному краще давалася психічна магія води, комусь магія вогню, який завдає фізичних ушкоджень. Але Грей… До того моменту як він вільно, начебто робив це вісім разів на день, перелетів через смугу перешкод на іспиті, Майя була впевнена, що хлопець — цілковитий нездара. Тепер же їй належало позмагатися з ним.
Перший удар гонга. Серце в дівчини стукотіло десь у горлі й заважало дихати. Намагаючись рухатися якомога природніше, вона зробила десять кроків. Другий удар!
Майя метнулася ліворуч, завершуючи мофа-лаогун — закляття, що викликає магічного лука. До затуманеної бойовим запалом і легкою тривогою свідомості долинула гучна фраза:
— Я здаюся!
Майя розгублено зупинилася. Грей стояв у розслабленій позі під зеленою ялиною та, як завжди, качав у долоні кульки.
— Здаюся! — повторив він ще раз.
«Великі боги, який дурнуватий у мене вигляд!» — промайнула в дівчини сумна думка.
— Переможець — Майя Політріс, — виголосив вісник.
Майя сходила на трибуни зі змішаними почуттями. З одного боку — начебто перемогла. Але з іншого — яка ж це перемога? Дівчинка сіла на місце.
— Чому він відмовився від змагання? — здивовано запитала Майя, ні до кого конкретно не звертаючись.
— Вирішив, що в тебе одяг непридатний для бою, — ледь чутно гмикнув молодий майстер. Швидше за все, він не розраховував, що Майя почує ці слова, але тієї миті зал завмер в очікуванні учасників наступного бою. Фраза та-вея була тією соломинкою, котра переломила хребет верблюда. Майя схопилася й вибігла із зали. Цього разу їй не вдалося стримати сліз.
Вранці наступного дня, згадуючи образливі, але справедливі слова Дарта про своє вбрання, Майя надягла зручні, щільні штани, високі чоботи, короткий топ і легку куртку, найзручніші для виконання першого завдання. Дато Гай чекав на команду у своєму кабінеті до пів на сьому для п’ятнадцятихвилинного інструктування й отримання першого доручення. Дзвін пробив шосту, в домі ще спали — намагаючись не розбудити домашніх, дівчинка вислизнула надвір.