Звідкілясь згори почувся жіночий лемент. Здається, вигукували його ім’я. Але все це вже не мало значення — опора, що підтримувала кам’яне склепіння, звалилася з важким, протяжним стогоном. Величезні шари гірської породи полетіли вниз…
На чотири дні раніше. Перший день, місяць малого достатку
Майя витягла з шафи вже п’яту сукню. Цього разу — фіалкову, того самого відтінку, що й очі в дівчинки. Інші чотири, різних барв і фасонів, було розкладено на ліжку. Уперше в житті Майя збиралася в магічну школу, гакко, з таким хвилюванням. Спричинилося до цього не лише свято вручення нашивок і показові бої, а й зовсім випадково почута нею розмова двох дівчат, які торік складали іспит.
Навчання в гакко Ормрон складалося з кількох етапів. Перші роки учні вивчали теорію. Далі, по іспиті, отримували звання джун-вей. Учнів поєднували по четверо й до кожної четвірки приставляли старшого — та-вей. П’ятірка займалася практичними заняттями не тільки в Ормроні, а й за межами пустелі. За успіхами п’ятірки стежили досвідчені маги-сото. Щойно сото вирішував, що його підопічні готові до «дорослого життя», він розпускав п’ятірку. Недавні підмайстри самі ставали майстрами. Хтось ставав та-вей і отримував своїх підопічних. Хтось починав служити одному з п’яти дато — найдужчих магів Ормрона. Хтось залишав місто в пустелі й вирушав до інших країн: навчання в гакко Ормрон — найкраща рекомендація для придворних магів.
У підслуханій Майєю розмові йшлося про та-вей Дарта — найпривабливішого юнака в цій школі. Його блакитні очі, чорне, як воронове крило, волосся та зарозумілий погляд здобули йому небувалу популярність серед жіночої половини гакко. Тепер, за кілька днів по тому, як стало відомо, що Дарт закінчив своє навчання, усі дівчата ворожили: чи залишиться ця втілена мрія в стінах Ормрона, а чи поїде на північ, тішити своєю вродою простих смертних? Молоденькі джун-вей шепотілися про те, що нібито хтось став свідком сварки між Дартом і дато Гаєм. Останній відмовився відпустити учня за стіни Ормрона, що не потішило юного майстра. Вивести з рівноваги добросердного Гая не просто, але цього разу він кричав так, що його голос було чути в східному крилі — за добрі п’ять сотень метрів від кабінету. Крику Дарта, щоправда, ніхто не чув. Свідки припускали, що нещасний мовчав, бо був уже мертвий, але за кілька хвилин блідий та-вей вилетів із кабінету й так хряснув дверима, що зі стін посипався тиньк. Утім, Майя була впевнена, що якби майстер Дарт забажав — двері б знесло разом із одвірком.
Майя розуміла, що так радіти з чужої сварки просто непристойно, але щаслива посмішка не сповзала з її обличчя ось уже ледь не добу. Дівчинка навіть спала посміхаючись. Думка про те, що Дарт не тільки залишиться в школі, а й, можливо, стане старшим її четвірки, буквально підносила Майю над землею. Що не менше тішило — з левітацією в неї було не надто добре. Точніше зовсім погано. Майя панічно боялася висоти. Ледь її ноги переставали відчувати тверду поверхню, до горла підступала нудота, а серце починало стукати з божевільною швидкістю. Після третьої непритомності її звільнили від занять левітацією, що, втім, не завадило дівчинці пройти смугу перешкод на іспиті. Головний екзаменатор дато Гай чудово розумів, що маги, обдаровані у всіх стихіях, — велика рідкість. Тому кожен учень сам вирішував, яким чином проходити смугу, які речі й заклинання використати. У результаті хоч Майя так і не опанувала левітацію, все-таки отримала звання джун-вей. І сьогодні їй належало стати членом п’ятірки. Можливо — під керівництвом самого Дарта!
Фіалкова сукня виявилася найкращим варіантом. Її барви відтінювали незвичайні очі Майї, біле мереживо гармоніювало зі срібним волоссям — особливістю всіх членів родини Політріс, а щоки й без того палали від захвату.
Майя ретельно розчесала волосся, капнула трішки лавандової олії на зап’ястя, посміхнулася своєму відображенню й статечно спустилася в їдальню до сніданку.
Родина Майї жила в Ормроні вже понад три століття. Мама викладала основи лікувальної магії, батько займався дослідженнями разом із дато Феалісом, а дідусь у своєму лазареті приймав пацієнтів із усього континенту. Старша сестра Майї, Інжера, була найулюбленішою і найсильнішою ученицею дато Тахінії. Можливо, колись Інжера посяде місце Тахінії серед п’яти великих магів Ормрона й отримає титул дато. Це величезна честь для родини Політріс. Інжера чудово це знала.
Як і щоранку, вся родина зібралася в їдальні. Батько в очікуванні сніданку читав ранкову газету, дідусь переглядав список пацієнтів на сьогодні, мама клопоталася на кухні.