Та ось ніби свіжий вітер ввірвався до психіки Рі-о. Потік радісної, могутньої енергії — енергії друзів — влився до його мозку, оживив знесилене єство. З’єднані волі сотень Тайя, сконцентровані в свідомості Рі-о, розірвали жахливе кільце ворожого розуму. Ось він вже вільний, вже панує над Тайя-Богами. Тепер пора ввімкнути просторовий бьо Сі. Хай виручає він його з фортеці підступного Умта!
Блискавичний спалах! Тайя-Боги закричали, затулили руками осліплені очі. А коли вони подивилися поперед себе, то Рі-о в залі не було…
— Він використав просторовий ефект Сі, — важко сказав Умт. — Тепер його не затримати! Доля сама диктує, що робити далі. Тайя-Боги! У нас нема іншого виходу — треба знищити планету! Ми це зробимо руками самого Рі-о!..
ПРОБУДЖЕНА ПЛАНЕТА
Історик Зі-ур був щасливий. Доля послала йому своє останнє вітання, і тепер він недаремно проживе довгий і многостраждальний вік. Та-іну сколихнули вселенські події! Вона прокидається з багатоспірального сну!
Зі-ур взявся за роботу. Голоси іл доносили до нього відомості з усієї планети, за стінами скромного притулку історика вирував океан Тайя, що на різні лади сприймали неймовірні події.
В мороці тісного приміщення Зі-ур сидів на м’якому ца і, розжовуючи п’янкі листки ку-кі, диктував електронному помічнику. На сріблястій стрічці виникали чорні знаки, вони об’єднувалися в символи слів, фраз, понять. Електронний помічник в глибині свого механічного мозку записував спокійну, неквапну розповідь про той день, коли над Та-іною прокотилися Аті нового часу…
«…Не встигла Зірка-матір впасти за грань далекого океану, як почувся перший удар. Він був слабенький, але його почули всі Тайя. Планета задрижала, ніби прокидалась з довгого сну.
Так воно й було. Спіралі, заповнені одноманітністю і тишею виродженого розуму, закінчилися.
Перед цим день і ніч іл всепланетного зв’язку розносили над світом вістку про великий почин Рі-о, про план давно померлого фізика Сі, який мріяв перебудувати клімат на Та-іні.
І ось… почалося.
Я чую за стінами клекіт. Тайя витають в повітрі, вони зупиняються, про щось радісно розмовляють. В той день половина Тайя не з’явилися в Будинки Контролю. Тисячі дра попрямували до материка Аре, бажаючи розпочати нове життя.
Вищі Сфери не перечили цьому. Тільки іл передав звернення Тайя-Бога Умта до всієї планети.
Умт говорив:
«Вищі Сфери не перечать новим ідеям. Хай твориться воля бога долі Ні-іси.
Але Вищий Дух говорить: хто втручається у прихований зміст вселенських подій, хто тривожить таємницю Праматері Всього Буття, хто намагається літ усталених подій — той викликає гнів Космічних Сил Природи.
Вищі Сфери показують всім Тайя небезпеку нових шляхів. Радість, блаженство — в древній традиції. Насичений задоволенням розум бажає нового! Хай іде назустріч йому! А коли наступить день розплати — хай всі Тайя згадають віщі слова Вищих Сфер!»
Мов крижаний вітер Аті, прокотилися над світом слова Умта. Багато Тайя, сполохані тим виступом, повернулися в підземні сховища, з’явилися до Будинків Контролю. Але мільйони юнаків і молодих О-тайя не прислухалися до зловісних слів. Вони радісно проводжали за туманний обрій Зірку-матір, яка зайшла на чверть ур раніше, ніж звичайно.
Та-іна змінила свою віковічну ходу. Владна рука Тайя диктувала їй нові закони… Минула ніч. Почався новий день.
Та-іна вже оберталася вдвічі швидше. Океан затоплював низини материків, урагани змінили силу і напрям. Над Луа-Доу випав густий са, вкрив товстими пластами притулки нижчих Тайя. Але через кілька ур налетів гарячий вітер, і са перетворився в бурхливі потоки, що мчали ущелинами до океану.
По планеті повзли тривожні чутки. Іл більше не говорили нічого про Рі-о. Умт мовчав. Ждали виступу Рі-о. Ждали його пояснень. Але в просторі панувала тиша.
А Та-іна неухильно прискорювала своє обертання, і Зірка-матір вставала серед грозових хмар — багрова й зловісна…
ЩЕ ОДНА ЗРАДА
Над материком Арс вирували страшні вихори. Вони несли над островами хмари густої куряви. Повітряні потоки прямували до гігантських установок Рі-о, запущених кілька днів тому. А там, над ланцюгом з десяти островів, встали невидимі стовпи радіації наймогутнішого поля. Туманний стовп піднявся крізь хмари аж до темряви космічного простору.
Рі-о, повернувшись з центрального материка і ввімкнувши установки Сі, пролетів на своєму дра над островами. Він заспокоював місцевих Тайя, що були налякані страшними вихорами й гуркотом, пояснював, що творилося над океаном. Серед поселення Тью-Ха, на широкому майдані, Рі-о зібрав утікачів з центрального материка. Він сказав схвильованим юрбам: