Останнім на екскурсію прибув октиянський капітан і делікатно висловив бажання побути на «Ліґероні» подовше, щоб обговорити різні речі зі своїм террянським колеґою. Гольм тут же оцінив цю ідею й відповів довгим, майже поетичним запрошенням, що виражало всі мислимі відтінки дружелюбності й зацікавленості.
Таким чином, коли Нґен і Рамі відправилися з екскурсією у відповідь на октиянський корабель, на «Ліґероні» залишилися лише два капітани…
— Лихо з цією молоддю, — бурчав Гольм, відсьорбуючи холодну каву з корицею, — поводяться, як на пікніку.
— Молодь — завжди молодь, — філософськи відповідав Шаман (таке було прізвисько октиянського капітана), — я на дозвіллі прочитав одну книжку про погані звичаї молоді, а потім подивився, коли вона написана. Знаєш коли?
— Років триста тому, — припустив Гольм.
— Ні, Бос. Кілька тисячоліть тому. Мабуть, у всіх розумних істот так заведено, що люди похилого віку бурчать. Може, це наша головна соціальна роль.
— Поки що наша соціальна роль — стояти зайві вахти, поки молодь пустує, — зауважив Гольм, — ось у тебе, Шаман, скільки вахт було підряд?
— Чотири, — признався октиянин, роблячи ковток синього, пахнучого каніфоллю напою, балон якого він передбачливо притягнув зі свого корабля.
— От і в мене йде четверта… Тобі не дискомфортно від надлишку кисню?
— Ні. 17 відсотків і 20 — не така велика різниця. Але я б не відмовився від деякого збільшення концентрації водяної пари й вуглекислого ґазу. Якщо тобі це не шкідливо.
— Нема проблем, колеґо, — відгукнувся Гольм, торкаючись сенсорної панелі, — зараз, я сподіваюся, тобі буде комфортніше.
Через пару хвилин у рубці встановився клімат амазонської сельви.
— Дякую, — сказав октиянський капітан, і по його черевцю пробігли звивисті лілові хвилі, — так набагато затишніше. На мій погляд, у молоді є цінна властивість: спілкуватися відкрито й безпосередньо. Ми філософствуємо, а вони, навіть не замислюючись, створюють емоційну основу майбутньої співпраці.
— Атож, не замислюючись! — вигукнув Гольм, з силою плеснувши долонею по пульту, — Якого біса вони розкрили шоломи без дозволу?
— Думаю, немає небезпеки, — зауважив Шаман, — тести показують, що середовище хімічно й біолоґічно неаґресивне для вас і для нас.
— За хартією, на такі речі потрібно санкцію капітана, — заперечив террянин, — за вашою хартією теж, якщо я правильно пам’ятаю.
— Так, — погодився окт, — але молодь погано вміє дотримуватися інструкцій.
Пискнув датчик увімкнення голосового зв’язку, потім пролунав голос Айри:
— Бос, доповідаю, тест придатності середовища підтверджений. Тут можна дихати. Непогане повітря, тільки пахне дивно. Мабуть, місцевими водоростями.
Капітан зітхнув:
— Вуха надрати вам обом треба. Наступного разу, перш ніж робити такі досліди, запитуйте дозволу, зрозуміло?
— Так, Бос. Але ж усе нормально.
— А якби виявилося ненормально? Чим ви там думаєте?! Якщо вам свою голову не жаль, пожалійте хоча б мої нерви. Сто разів вам це говорив!
— Ми більше не будемо, — жалібно сказала дівчина.
— Сподіваюся. Гаразд, Оса, ви молодці. Але хартії потрібно дотримуватися. І майте на увазі: якщо я мовчу, це не означає, що я не бачу ваших витівок. Загалом, поакуратніше там.
— Ясно, Бос. Ми працюватимемо над цим.
Шаман дочекався, поки террянин покладе мікрофон, і обережно зауважив.
— Колеґо, я читав в одному трактаті з психолоґії, що надмірна опіка не сприяє зібраності, а навпаки. Співробітникам здається, що раз начальство спостерігає, то воно витягне їх з будь-якої ситуації. А в експедиції їм краще розраховувати тільки на себе.
— Знаю, — коротко відповів Гольм і демонстративно відвернувся від монітора зв’язку, — так правильно?
Октиянський капітан розсунув у боки очні стеблинки, а потім зсунув назад.
— Так. Вважаю, що правильно.
— І поговоримо про щось інше?
— Із задоволенням, — сказав Шаман.
— Можу я поставити кілька запитань по вашій астронавтиці? Зокрема — про серійні кораблі. Адже твій корабель — це серійна модель?
— Так. І вже стара. Цій серії біля… — окт ненадовго замислився, — …близько 4 ваших років. Зараз іде ширококорпусна серія з поліпшеним розташуванням вантажних терміналів. У нас величезна проблема з транспортним обслуговуванням колоній.
Гольм розуміюче кивнув.
— Нас це ще чекає. Футуролоґи кажуть, років через 15–20. А як ви орґанізовуєте серійне виробництво таких великих кораблів? Я маю на увазі, матеріали, запуски.