Ця ж біла постать перегнулася через огорожу містка і зробила рукою різкий змах, наче розрубуючи щось в порожнечі. Шилоподібні нарости її головної мушлі загрозливо нахилилися до «Теллура», котрий знаходився на декілька метрів нижче білого корабля. Потім командир чужих підняв обидві руки і провів ними вниз на деякій відстані одна від одної, немов показуючи дві паралельні площини.
Мут Анг повторив його жест. Тоді командир чужого зорельота високо підняв одну руку жестом безмовного привіту, повернувся й сховався у чорній пащі. За ним пішли решта.
— Ходімо й ми, — сказав Мут Анг, натискуючи опускаючий важіль.
Афра навіть не встигла подивитися на чудове виблискування зір у чорній порожнечі космосу, котре завжди приводило її в особливий споглядальний захват.
Люк зачинився, спалахнуло освітлення шлюзової камери, стало чути легке шипіння насосів — перша ознака того, що повітря досягло земної щільності.
— Будемо будувати перегородки, а потім сполучати галереї? — спитав Яс Тін командира, щойно звільнився від шолома.
— Так. Це й хотів сказати командир їх зорельота. Яке горе: у них на планеті газ життя — фтор, смертельно отруйний для нас! А для них так само смертельний наш кисень. Чимало наших матеріалів, фарб і металів, стійких у кисневій атмосфері, можуть зруйнуватися при зіткненні з їх диханням. Замість води у них рідкий фтористий водень — та сама плавикова кислота, котра у нас роз’їдає скло і руйнує майже всі мінерали, до складу яких входить кремній, легкорозчинний у фтористому водні. Ось чому нам доведеться класти прозору перегородку, стійку проти кисню, а вони покладуть свою, з речовини, що не руйнується фтором. Але ходімо, треба поспішати. Ми обговоримо все, поки буде виготовлятися переборка!
Матово-синя підлога гасильної камери, що відокремлювала житлові приміщення від машин «Теллура», перетворилася на хімічну майстерню. Товский лист кришталево-прозорої пластмаси був відлитий із заготованих ще на Землі сполук і тепер повільно цементувався, прогріваючись опалювальними килимами. Несподівана перешкода зробила неможливим пряме спілкування людей з чужими.
Білий корабель не виявляв жодних ознак життя, хоча спостерігачі безперервно слідкували за ним біля оглядових екранів.
У бібліотеці «Теллура» кипіла робота. Всі члени екіпажу відбирали стереофільми і магнітні фотозаписи про Землю, репродукції найкращих творів мистецтва. Спішно готувалися діаграми і креслення математичних функцій, схеми кристалічних ґраток речовин, найбільш поширених у земній корі, на інших планетах і на Сонці. Регулювали великий стереоекран, заробляли у стійкий до фтору чохол обертонний звуковик, що точно передавав голос людини.
В короткі перерви для їжі й відпочинку астрольотчики обговорювали незвичайну атмосферу батьківщини зустрінутих мандрівників космосу.
Кругообіг речовин, що використовував променеву енергію світила і дозволяв життю існувати й накопичувати енергію в боротьбі з розсіюванням енергії — ентропією, обов’язково повинен був і в чужих відповідати загальній схемі земних перетворень. Вільний активний газ, хай то кисень, фтор чи якийсь іще, міг накопичуватися в атмосфері лише в результаті життєдіяльності рослин. Тваринне життя і людина в тому числі використовували кисень чи фтор, сполучаючи його з вуглецем — основним елементом, з якого складалися тіла і рослин і тварин.
На іншій планеті повинен був бути фтористоводневий океан. Розщеплюючи за допомогою променевої енергії свого світила фтористий водень, як у нас на Землі воду (кисневий водень), рослини тієї планети накопичували вуглеводи і виділяли вільний фтор, котрим у суміші з азотом дихали люди і тварини, одержуючи енергію від згорання вуглеводів у фторі. Тварини і люди мають видихати фтористий вуглець і фтористий водень.
Подібний обмін речовин дає в півтора рази більше енергії, ніж земний з його кисневою основою. Не дивно, що він послужив для розвитку вищого мислячого життя. Проте діалектично більша активність фтору в порівнянні з киснем потребує і більш сильної радіації світила. Щоб промениста енергія була в змозі розщепити молекулу фтористого водню в рослинному фотосинтезі, потрібні не жовто-зелені промені, як для води, а промені більш потужних квантів, блакитні й фіолетові. Очевидно, що світило чужих — блакитна високотемпературна зірка.
— Протиріччя! — втрутився у розмову Тей Ерон, що повернувся з майстерні. — Фтористий водень легко перетворюється на газ.
— Так, при плюс двадцяти градусах, — відказав, зазираючи в довідник, Карі.
— А замерзає?
— При мінус вісімдесяти.
— Отож, їх планета має бути холодною! Це не в’яжеться з блакитною гарячою зорею.
— Чому? — заперечив Яс Тін. — Вона може бути віддалена від світила. Океани можуть знаходитися у помірних чи полярних зонах планети. Або…
— Мабуть, може бути ще багато «або», — сказав Мут Анг. — Як би там не було, зореліт із фторової планети перед нами, і ми скоро дізнаємося всі подробиці їх життя. Важливіше зараз зрозуміти інше: фтор дуже рідкісний у Всесвіті. Хоча останні дослідження пересунули фтор з сорокового за ступінню поширення місця на вісімнадцяте, але наш кисень займає у Всесвіті третє місце за загальною кількістю своїх атомів після водню й гелію, а вже за ними йдуть азот і вуглець. За іншою системою підрахунку кисню у двісті тисяч раз більше, аніж фтору. Це може означати лише одне: планет, багатих фтором, надзвичайно мало в космосі, а планет із фторовою атмосферою, тобто таких, на яких довго існувало рослинне життя, що збагатило атмосферу вільним фтором, і зовсім жалюгідне число, виняток із правила.
— Тепер мені зрозумілий жест відчаю в командира їх зорельота, — задумливо промовила Афра Деві. — Вони шукають собі подібних, і їх розчарування було дуже сильним.
— Якщо дуже сильним, то, значить, вони шукають давно і, крім того, вже зустрічалися з мислячим життям…
— І воно було звичайним, нашого типу, кисневим! — підхопила Афра.
— Але можуть бути й інші типи атмосфери, — заперечив Тей Ерон, — хлорна, наприклад, або сірчана, ще сірководнева.
— Не придатні вони для вищого життя! — торжествуюче вигукнула Афра. — Усі вони дають в обміні речовин у три і навіть у десять разів менше енергії, аніж кисень, наш могутній живлючий кисень Землі!
— Тільки не сірчана, — пробурчав Яс Тін, — у неї енергія однакова з киснем!
— Ви маєте на увазі атмосферу з сірчанистого ангідриду і океан з рідкої сірки? — спитав Мут Анг, і інженер згідливо кивнув.
— Але ж у цьому випадку сірка замінює не кисень, а водень нашої Землі, — нахмурилася Афра, — тобто звичайнісінький елемент космосу! Навряд чи рідкісна у Всесвіті сірка зможе бути частою замінницею водню. Зрозуміло, що така атмосфера — явище ще більш рідкісне, аніж фтор.
— І лише для дуже теплих планет, — відповів Тей Ерон, гортаючи довідник, — океан із сірки буде рідким лише вище ста і до чотирьохсот градусів тепла.
— Мені здається, що Афра права! — втрутився командир. — Всі ці гадані атмосфери — надто велика рідкість у порівнянні з нашою стандартною із найбільш поширених у космосі елементів. Це не випадково!
— Не випадково! — згодився Яс Тін. — Проте випадковостей у безмежному космосі чимало. Візьмемо нашу «стандартну» Землю. На ній та й на сусідах її — Місяці, Марсі, Венері — багато алюмінію, взагалі рідкісного у Всесвіті.
— І все ж знайти повторення цих випадковостей у тому самому безмежжі — справа десятків, якщо не сотень тисячоліть, — понуро сказав Мут Анг. — Навіть із пульсаційними зорельотами! Якщо вони шукають давно, то як я розумію їх!
— Як добре, що наша атмосфера з найзвичайнісіньких елементів Усесвіту і нас чекає зустріч з великою кількістю подібних же планет! — сказала Афра.
— А вперше стрілися із зовсім не подібною! — озвався Тей.