Цього ранку я заходився ловити тварини на поверхні моря, і незабаром моя банка наповнилася кількома невеликими медузами, сифонофорами[23] та багатьма видами раків. У всякому разі, сьогоднішня екскурсія показала мені багатство тутешньої морської фауни.
Добре-таки стомившись, голодний, я повернувся до Гарагасі на сніданок, після чого попрацював кілька годин біля мікроскопа, розглядаючи уважніше мою здобич.
Після денної праці я лежав увечері спокійно в гамаці на веранді. Хоч було ще не пізно (тільки шоста година сорок п'ять хвилин), але стало вже дуже темно. Чорні хмари близької громовиці насувалися чимраз більше. Я спокійно милувався блискавкою, яка раптом осяювала хмари, коли нараз почув, що мій гамак захитався, потім настав другий поштовх, але цього разу похитнувся і затанцював не тільки гамак, а й покрівля, і стіни, і стовпи мого дому. Прибігши з кухні, Улсон почав настирливо мене допитуватись, чи буде ще землетрус і чи буде він великий.
Години через дві я сидів у хатині й тільки-но заходився відраховувати поділки анероїда[24], як знову почув, що земля заколивалася, але дужче, ніж перший раз, і триваліше. Записавши цю подію до метеорологічного журналу, я ліг спати, просячи Улсона збудити мене, якщо він почує вночі щось подібне Я боявся проспати землетрус, як це вже було зо мною в Мессіні 1869 року, коли я проспав прекрасно цілісіньку ніч і тільки другого дня дізнався, що більшість тубільців не могли склепити очей протягом усієї ночі. Справді, вночі мене збудив землетрус: підо мною захиталися ліжко й підлога. Все вже заспокоїлося, коли я почув голос Улсона, що кликав мене. Громовиця, яка громадилася всю ніч, зовсім розвіялася на ранок, і, коли сонце сходило, небо було майже зовсім безхмарне.
3 листопада
Мені треба було в лісі вирубати кілька жердин, і я допіру повернувся додому, коли прийшов Улсон, повідомляючи, що земля все ще не заспокоїлася. «Як це так?» — спитав я. Улсон дуже здивувався, що я нічого не помітив, запевняючи, ніби він багато разів почував невеликі поштовхи. «Це хиталась не земля, а ваші коліна, — сказав я Улсонові, — бо за півтори години у вас знову буде приступ пропасниці». Улсон лишився дуже невдоволений з моєї відповіді, кажучи, що він не помиляється. Виявилося, що справді він мав рацію, бо протягом наступної години я й сам відчув два чи три невеликі, хоч і виразні коливання.
4 листопада
Ось незабаром уже шість тижнів, як я познайомився з папуасами, але вони не бачили ще в мене ніякої зброї. Вдома вона в мене, звичайно, є, але, йдучи навіть у ліс, я рідко беру з собою револьвер; вирушаючи ж до тубільних селищ, я не беру його ніколи. Ця беззбройність видається тубільцям надзвичайно дивною. Вони вже не раз намагалися дізнатись, чи не маю я в хатині списа, лука або стріли, пропонували навіть узяти в них, але я відповів на це тільки сміхом і дуже зневажливим жестом відсунув від себе їхню зброю, показавши, що я не потребую її. Їх було чоловік з двадцять, і всі озброєні. Мій вчинок дуже спантеличив їх; вони подивилися на свою зброю, на дім, на мене й довго розмовляли між собою. Хай, поки це можливо, вони нічого не знатимуть про мою зброю.
5 листопада
Комарі й мурахи не давали мені спокою. Спав кепсько. Близько другої години ранку знову затанцювала й захиталася хатина. Землетрус тривав не більше як півхвилини, але був дужчий, ніж два дні тому. Під впливом цих коливань землі в тебе постає якась цікавість; питаєш себе: «А що далі буде?» Довго не міг заснути, сподіваючись знову землетрусу. Барометр підноситься вище й вище. Вночі, під час землетрусу, піднісся до 515, — не знаю, що спричинилося до цього. Ранком був дощ, але потім розпогодилося.
6 листопада
Вночі була страшенна громовиця; важко, не бувши на місці, уявити собі ті гуркоти грому й майже безнастанну блискавку, що протягом трьох або чотирьох годин заглушували й засліплювали нас. Дощ падав не краплями, а лив тонкими цівками. Після такої ночі ранок був свіжий, повітря прозоре. День був чудовий, і я, навіть не шукаючи особливо, наловив багато комах, які після дощу повиповзали просушитись. Мені також пощастило піймати довгохвосту ящірку з довжелезними задніми ногами.
23
Сифонофори — морські тварини, що плавають у воді. Це цілі колонії нижчих тварин, які складаються з стовбура з придатками. Їхні прозорі, ніжно забарвлені кільця скидаються на гірлянди живих квітів.
24
Анероїд — прилад для вимірювання атмосферного тиску. Зовнішнім виглядом скидається на годинник.