Весь світ зараз був проти неї: Якоб, фрау Беніш і навіть Дака. Сільванія кинула вслід вчительці погляд, повний злості й образи. Всередині у неї все вирувало… Пш-ш-ш-ш-ш! Її очі знову вистрелили язичками полум’я і влучили просто в м’яке місце фрау Беніш. Ось це було видовище! Вчителька фізкультури качалася по землі, носилася стадіоном, знову качалася по землі. При цьому вона так несамовито верещала, ніби їй в шию вп’явся іклами вампір.
Клас розлігся реготом, і лише Якоб, Гелена, Лудо і Дака здивовано дивилися на Сільванію. А тій було не до сміху, а зовсім навпаки – Сільванія гірко розплакалася. Те, що в людській школі є предмет під назвою «фізкультура», – це ще півбіди, але ось те, що вона не може контролювати свої надсили і ледь не спалила однокласника і вчительку, – ось це справжня біда. І що тепер робити?..
На щастя, після фізкультури уроків більше не було. Дака і Сільванія пленталися додому. Настрій у обох був похмуріший за найпохмурішу хмару.
– Тепер Беніш точно прийде до нас додому і наскаржиться батькам, – схлипнула Сільванія.
Дака раптом розпливлася в посмішці.
– Зате як класно ти запустила полум’ям їй в зад! Просто boibine!
– Та я ж не… Послухай-но, Дако, нічого смішного тут немає! – обурилася Сільванія. – Ой божечки… Тільки б Беніш не помітила, що ми…
– …що ми напіввампірки? Ну а коли й помітить, що з того?
Сільванія затрусила головою.
– Та що ти… Це… Це дуже небезпечно! Як ти не розумієш? Ми ж не в Трансільванії! І я не хочу, щоб всі знали, що ми не такі, як вони!
Дака щосили стиснула руку в кулак.
– Але я і справді не така, як усі!
– Навіть Урсула ще не зізналася Дірку ван Комбасту, що вона вампірка. Це при тому, що вони живуть разом і чекають дитину, – заперечила їй Сільванія.
Вони саме проходили повз сусідську садибу. Дірк украй відповідально готувався до народження первістка, а тому доглянутий садок перед його будинком вже був усіяний табличками з написами «В будинку маленька дитина!» і «Дотримуйтеся тиші!»
Дака кинула сердитий погляд на садок. Пш-ш-ш-ш-ш! Полум’я охопило бездоганно підстрижений маленький кущик. Тут же в будинку Цепешів відчинилося вікно, і на вулицю висунулася кучерява голова Ельвіри. Здавалося, з її очей зараз теж вирветься полум’я, та таке потужне, що Дака і Сільванія миттю перетворяться на купки попелу.
– Дако! Ти з глузду з’їхала? Що ти робиш? Негайно обидві додому! Rapedadi! – гнівно вигукнула фрау Цепеш.
– Fumps. Ненавиджу Німеччину. Що не зробиш – усе заборонено! – гарикнула Дака.
Однак не послухатися мами вона не наважилася: якщо вже Ельвіра каже «rapedadi», то це означає, що краще поквапитися.
Ельвіра пекла свій фірмовий павуковий пиріг. Щоправда, від павуків у цього пирога залишилася лише форма, адже дістати павукові ніжки для начинки в Німеччині досить важко. Але Ельвіра знала, як Міхай любить цей пиріг, і їй дуже хотілося зробити приємний сюрприз чоловікові, який останнім часом став напрочуд задумливий і цілодобово пропадав у себе в підвалі. Втім, удень вампірові і належить дрімати в якомусь темному і прохолодному місці, але чуйне серце підказувало фрау Цепеш, що з чоловіком коїться щось недобре.
Ельвіра зняла з пальців залишки тіста, витерла руки об фартух і, зітхнувши, глянула на звичний хаос на кухні. Мда… не так просто знайти час на прибирання, коли в тебе троє дітей, чоловік-вампір і робота. Однак Ельвіра великою чепурухою ніколи й не була, але якби їй відверто сказали про це – вона б, швидше за все, образилася.
У коридорі стояли притулені до стіни кришки для унітазів, що Ельвіра незадовго до цього вкрила лаком і залишила сохнути. Річ у тому, що фрау Цепеш була не тільки мамою трьох дітей і дружиною чистокровного вампіра. У Біндбурзі вона відкрила власну крамничку, де продавала дизайнерські кришки для унітазів. Кожна кришка була ексклюзивною і робилася на замовлення. Покупці завжди йшли з крамниці задоволені, тому й справи йшли добре. Коли на світ з’явився малюк Франц, Ельвіра стала працювати вдома. На щастя, Франц довго спав, даючи мамі можливість займатися ділом. Це неабияк тішило жінку, а от решта рідні, на жаль, тішила не завжди…
– Яка нечисть в тебе вселилася? Як тобі могло спасти на думку метати вогняні погляди посеред білого дня? Та ще куди! На кущі біля будинку гера ван Комбаста! – почала вона відчитувати Даку, щойно та переступила поріг кухні.
– Ха! – ображено бовкнула Дака. – Бачила б ти, який феєрверк влаштувала сьогодні Сільванія на уроці фізкультури!
Сільванія кинула на Даку гнівний погляд. Коли ж її сестра нарешті навчиться тримати язика за зубами?!