— Зрозуміло, — підтакнув відьми́н. — Це все моя провина. Ті, вчорашні, теж зазнали тілесних ушкоджень. Не скаржилися? Не добиваються компенсації?
Горицвіт розсміявся, але відразу ж замовк.
— Свідки вчорашньої пригоди визнали, — терпко промовив Фернант де Леттенгоф, — що тих трьох побито боднарською клепкою. І що бито їх надзвичайно жорстоко. Так жорстоко, що один з них… закалявся.
— Напевно, через хвилювання.
— Бито їх, — інстигатор не змінив виразу обличчя, — навіть тоді, коли вони вже були обезвладнені і не становили загрози. А це означає перевищення меж необхідної оборони.
— А я не боюся. В мене добра адвокатка.
— Сардинку? — перервав гнітючу мовчанку Горицвіт.
— Повідомляю, — промовив зрештою інстигатор, — що слідство триває. Вчорашні арештовані непричетні до крадіжки мечів. Допитано кількох осіб, які могли бути співучасниками злочину, але доказів не знайдено. Інформатори не в стані були вказати жодних слідів. Однак відомо… і це головна справа, з якою я прибув… що у місцевому злочинному світі чутка про мечі викликала неабиякий інтерес. Начебто з’явилися приїжджі, що прагнуть помірятися силами з відьми́ном, особливо беззбройним. Отож рекомендую обережність. Не можу виключити чергових інцидентів. Я не впевнений, Юліане, чи у цій ситуації товариство пана з Ривії…
— В товаристві Геральта, — войовничо обірвав трубадур, — я бував у значно небезпечніших місцях, перед лицем противників, яким тутешні вуркагани не годяться в підніжки. Забезпеч нам збройну охорону, кузене, якщо ти вважаєш це доречним. Нехай діє як пересторога. Бо якщо ми разом з Геральтом завдамо тілесних ушкоджень черговим бандюгам, знову почнеться бідкання про перевищення меж необхідної оборони.
— Якщо це справді бандюги, — промовив Геральт. — А не наймані вбивці. Чи слідство ведеться і під таким кутом також?
— Розглядаються всі можливості, — обрізав Феррант де Леттенгоф. — Слідство триватиме. Охорону я забезпечу.
— Ми раді.
— Прощаюся. Бажаю успіху.
Над дахами міста верещали чайки.
Як виявилося, можна було й не витрачати часу на відвідини зброяра. Геральтові вистачило одного погляду на пропоновані мечі. Коли ж він почув їхню ціну, то знизав плечима і без жодного слова покинув крамницю.
— Я думав, — догнав його на вулиці Горицвіт, — що ми розуміємо один одного. Ти мав купити хоч що-небудь, тільки б не виглядати беззбройним!
— Я не тринькатиму гроші на що-небудь. Навіть якщо це твої гроші. Горицвіте, це було ломаччя. Примітивні мечі масового виробітку. І парадні придворні мечики — для маскараду годяться, якщо запрагнеш вирядитися фехтувальником. А ціну таку заламали, що не знати — плакати чи сміятися.
— То знайдемо іншу крамницю! Чи майстерню.
— Всюди буде так само. Є попит на зброю неякісну й дешеву, розраховану на одну-єдину порядну бійку. Щоб не дісталася переможцям, бо й так вже ні на що не придатна. А ще є попит на блискучі брошечки для модників. Цими брошечками навіть ковбаси не покраєш, хіба що паштетівку.
— Ти, як звичайно, перебільшуєш!
— Почути таке від тебе — комплімент.
— Ненавмисний! Ну то скажи, де дістати добрий меч? Не гірший від тих, які в тебе вкрали? Або й кращий?
— Бувають, аякже, справжні майстри-мечники. Може, знайшовся б у них на складі якийсь порядний клинок. Але ж мені потрібний меч, допасований до руки. Викутий і виготовлений на замовлення. Це триває кілька місяців чи й рік. Я не маю стільки часу.
— Але ж якийсь меч мусиш собі справити, — розсудливо зауважив бард. — І то, як мені видається, негайно. Що ж залишається? Може…
Знизив голос, роззирнувся:
— Може… Може, Каер Морген? Там, напевно…
— Безперечно, — перебив його Геральт, стискаючи щелепи. — Аякже. Там все ще досить клинків, повний вибір, включно із срібними. Але ж це далеко, а щодня як не гроза, то злива. Ріки піднялися, дороги розмокли. Подорож тривала б не менше місяця. А крім того..
Люто вдарив ногою викинутий кимось дірявий кошик.
— Горицвіте, я дозволив себе обікрасти і осмішити, як останній фраєр. Весемір глузував би з мене без милосердя, колеги, якби саме були в Цитаделі, теж мали б з чого посміятися, роками мені б споминали. Ні. Це, побий грець його, не входить в рахунок. Мушу справитися інакше. І сам.