Кембридж, 09.02.2006
1. Вступ. Кілька слів про щасливі слова
Чому саме слова? Перш ніж перейти власне до суті справи, без слів не обійтися. Людина живе і пізнає, послуговуючись словами. І коли слова йдуть у лад, услід за ними і життя ведеться добре. Без слів людина — ніщо. Сьогочасні слова — позитивні, адже вони слугують на позначення прагнення щастя. Негативні слова — неприйнятні, бо створюють атмосферу нещастя й смутку довкола. Хто лихо пом’яне, той лихо прикличе — давній магічний принцип. Не клич чорта даремно. Не взивай імені Божого намарне. Слова — частина світу магії. Давайте зосередимося на хороших словах і на чудесному посланні, яке вони несуть щасливим людям.
Оптимізм
Людина має бути оптимістом. Оптиміст дивиться на речі позитивно, а отже, завжди чекає якнайсприятливішого розвитку подій. Якщо не прямо зараз, то принаймні наступного разу вже точно. Нещастя оптиміст сприймає як провісник прийдешнього покращення. Втратив роботу? Не біда. Наступна буде кращою за попередню. Та й до того ж та попередня була просто нестерпною. І якщо вже геть чесно, то ніколи й не хотілось там працювати. Письменник Генрі Міллер працював у компанії, яка називалася Cosmococcic Cock Sucking Corporation, якщо не помиляюся. Звідти він утік до Парижа спати з жінками, пиячити й писати свої знамениті романи. От як людині може поталанити.
Протилежністю оптимістові є песиміст. Це таке нестерпне створіння, яке завжди чекає найгіршого, боїться прийдешнього і говорить сумні речі. Він не вміє правильно ставитися до життя. У нього розвивається виразка, його з’їдає рак і він умирає молодим. Його серце не витримує усього того стресу, якого він сам собі завдав. Песимізм аж нітрохи не є підходом ані похвальним, ані навіть прийнятним. Треба давати у школі уроки оптимізму, і тоді все всюди вийде на добре.
Оптиміст — щаслива людина. Усі ми прагнемо бути щасливими. А значить, усі ми прагнемо бути оптимістами. Песиміст оптимістом не є, з чого робимо висновок, що життя у нього не склалось і людина він нещасна. Нам його шкода. Може, йому допомогла б якась терапія. Принаймні поводитися з песимістом оптимістові краще чемно.
Позитив
Позитив — підвид оптимізму. Позитивна людина бачить світ у райдужних барвах. Знайти позитив можна в усьому. Щаслива людина — позитивна, а нещасна — нещасна саме тому, що не позитивна. Якщо зарплата у людини маленька, то позитивно налаштована людина думатиме, навіщо гроші, якщо є любов і здоров’я. Якщо Америка веде війну на Близькому Сході, значить перемагає демократія і повалений злий тиран. Якщо дитина помирає в автомобільній аварії, з’являється нагода пригадати щасливі моменти разом, влаштувати на похороні свято радості і світла, де кожен відчуватиме подих життя. Діагноз «рак» — можливість по-новому подивитись на речі й інтенсивний досвід.
Найбільша проблема — коли щось іде аж надто добре. Як бути позитивно налаштованим переможцем лотереї? Коли все йде добре, для позитиву не лишається місця. Бере нудьга, і людину, на диво, охоплює стан невдоволеності. Позитивний підхід годиться для важких часів. Усі хочуть перебувати в компанії позитивної людини тому, що, хай справи у неї йдуть кепсько, інших вона цим бентежити не спішить. Успішна людина нестерпна, та позитивна людина приємна. З нею любо мати справу. І як може хтось, у кого все йде шкереберть, бути таким світлим? Це здорово.
Просвітленість
Просвітленість видно по тому, як світиться обличчя людини. Усім нам відомо, який він — світлий день, тому нам також відомо і те, яка вона — світла людина. Якщо людина дуже вже світла, її називають сонячною. Вона сяє, і те сяйво промениться на всіх довкола. Сяяти означає ділитися щастям зі своїм оточенням. Марко Б’юрстрем[1] — світла людина, й усі хочуть дивитися його по телебаченню. Протилежністю просвітленості є противність. Це така вада, прикрість, отрута, яка прокрадається між нас і псує обстановку. Завжди знайдеться хтось, хто скаже, що оперу виконано погано, або що взимку в Іспанії невесело. Це і є противність, і з нею потрібно поривати.
1
Хореограф, ведучий фінської версії телепрограми «Танці з зірками». —