Не нервувався тепер тільки сам Нен-Сагор. Нен-Сагор тепер був уже цілком спокійний: він знав, що залежить від його відповіді.
І тому, цілком свідомий значення й дальших результатів своєї відповіді, він тихо й спокійно відповів:
— Ні.
— Ні?
Це “ні” в різній інтерпретації вигукнуло аж п’ятеро голосів. Навіть сер Олівер Вебенс узяв участь в цьому загальному вигуку.
— Ні, - повторив знову Нен-Сагор. — Ні! Ми цілком певні, що застосування нашої системи за інших соціальних умов не дасть аналогічних результатів.
— Тобто, — зірвався Думбадзе, — ви хочете цим сказати…
— Я хочу цим сказати, що запровадження нашої системи біологічного виховання людського організму вимагає насамперед цілком певних соціальних передумов… Ви занотували це, містер Сю?
Альберт Сю сподівався на таке запитання, але він чекав почути його не від Нен-Сагора, а від свого патрона, сера Овена Прайса, і тому дещо розгубився. Він не знайшов, що промимрити у відповідь.
Та його відповідь нікому й не була потрібна. Сер Овен Прайс зовсім не розгубився. Сер Овен Прайс, навпаки, був цілком задоволений з такої відповіді Нен-Сагора: його резолюція з другого відділу портфеля орієнтувалася саме на таку відповідь.
Тому сер Овен Прайс, не поспішаючи, уїдливо посміхнувся:
— Чудово, сер! Ви цілком послідовні, сер! Три тижні тому ми мали нагоду вже чути аналогічну вашу доповідь, сер! І ви довели її саме до цього висновку, сер. Ми хотіли б, сер, почути тепер і далі. Ми хотіли б, сер, почути зараз од вас ті, безперечно, цікаві й дотепні мотивації, якими ви в’яжете в одно такі дві далекі науки, сер, як біологія та соціологія. Ми хотіли б почути, сер, якими мотиваціями ви підпорядковуєте таку точну науку, як медицина, такій неточній науці, як соціологія…
— Ви помилилися, очевидно, сер, — перепинив його Нен-Сагор, — ви, мабуть, хотіли сказати: таку неточну науку — медицину такій точній — соціології?
— Хм… — сер Овен Прайс з ненавистю поглянув на Нен-Сагора, але зустрів погляд саркастичний. — Хм. Не будемо сперечатися, сер. Ми, сер, чекаємо на ваші мотивації…
— Вам не треба буде довго чекати. Мої мотивації, сер, — це саме життя, сер. Наша наукова теорія сонцелікування та сонцевиховання цілком виправдала себе, сер. Факти, що ми їх учора та сьогодні продемонстрували вам, повинні були вас переконати, сер, якщо ви умієте й хочете бути об’єктивним, сер…
— О! — звів брови сер Овен Прайс.
— О, о! — звели брови й сер Освальд та сер Олівер.
Зауваження Нен-Сагора образило їх не менше, як і сера Овена Прайса.
— Але здійснення нашої системи біовиховання можливе лише при певних сприятливих побутово-соціальних умовах, сер. Це повинно бути вам, сер, зрозуміло, як зрозуміло це кожному профілактикові. А кожному профілактикові, сер, зрозуміла також і криза сучасної медицини, принаймні повинна бути зрозуміла. Європейська наука давно вже шукає причини кризи сучасної медицини. Одні знаходять ці причини в занепаді індуктивного методу біля ліжка хворого або в занепаді клініки. Другі — в боротьбі суб’єктивного з об’єктивним, індивідуального з типовим. І так далі, і таке інше. Але криза сучасної медицини не в цьому! Ця криза навіть і не в боротьбі механістичних концепцій з концепціями діалектичними, як це гадають інші представники європейської науки, бо боротьба ніколи не буває кризою: в цій боротьбі, навпаки, гартують медицину, виводячи наукову медицину на практичний шлях, а практичну — на науковий. Криза сучасної європейської медицини якраз в тому, що сама медицина неможлива і безглузда без профілактики і профілактики саме соціальної. Соціальна профілактика…
— Дозвольте, сер, — нетерпляче перепинив Нен-Сагора сер Овен Прайс. — Ви, сер, ухиляєтеся від конкретної відповіді.
— Ні, сер. Я не ухиляюся від конкретної відповіді, а, навпаки, я хочу цю відповідь подати саме в найконкретніших висловах… Ви, сер, прийняли нашу сонцетерапію; ви, як медик, збагнули сенс і рацію показних вам механічних лікувальних процедур, ви зрозуміли можливість такого методу лікування. Ви, сер, безперечно, приймете й нашу теорію сонцевиховання, якщо вам буде доведена можливість застосування цієї системи біовиховання при різних умовах побуту в цивілізованому світі, по його селах і містах. Бо якщо нашу систему неможливо застосувати широко, а тільки тут, у нашому рідному Геліополі, то, звісно, про неї не варт і говорити, — вона не має ніякого практичного значення… Отже, сер, з вашого дозволу, я коротко перелічу вам ті умови, які конче потрібні для широкого застосування нашої системи сонцевиховання.
Альберт Сю схилився зовсім до своїх паперів під важким поглядом сера Овена Прайса.
Нен-Сагор спинився лише на мить і, передихнувши, почав:
— Насамперед для того, щоб цілий комплекс процедур сонячної профілактики дав свої гарантовані оздоровчі та біотворчі результати, потрібно додержувати повного раціону нормального й здорового життя. Крім згадуваних уже бальнеології та дієтики і взагалі нормального ладу індивідуального побуту, особливого значення набирає пильнування біопсихічної рівноваги в людському організмі, що й забезпечує той гармонійний розвиток організму. Цієї рівноваги та гармонійності треба досягти через широке застосування фізкультури для людей розумової праці та розумової культури для людей фізичної праці.
По-друге, повинні бути створені цілком здорові житлові умови — житлоплоща, гігієна житла, світло, вода…
По-третє, нормування праці відповідно до вимог і змог організму. Здорова система організації праці. Незалежність участі кожного людського організму в загальному трудовому процесі від результатів праці…
— Дозвольте, сер! — зухвало перепинив Нен-Сагора сер Овен Прайс. — Дозвольте, сер! Але ж ви викладаєте нам початки соціалістичної програми. Ми зовсім не охочі її слухати. Я прошу вас конкретно відповідати на поставлене вам запитання.
— Я й роблю це, — відповів Нен-Сагор. — В нашому Геліополі ми дійшли того, що створили для населення ті умови, які я щойно перелічив. Без них сонячна профілактика не дала б нам тих блискучих результатів, які ми зараз маємо. Тепер ми бажаємо віддати наші наукові досягнення цілому людству, цілому світові. І ми вимагаємо від людства і від світу, щоб скрізь були створені соціально-побутові умови, при яких — і тільки при яких — можливе оздоровлення людського роду. Ми вимагаємо цього, як діячі науки, і ви, сер, як діячі тієї ж науки, повинні вимагати цього разом із нами.
Сер Овен Прайс звівся на ноги, блідий і зелений. Він спересердя не міг вимовити ні слова.
Але несподівано для всіх у цей час заговорив сер Олівер Вебенс. Він прокинувся остаточно:
— Так, так, так, — закивав він своєю давно вже лисою головою, — я чудово пригадую. Саме тому ви дозволили собі цю ганебну заяву на наших шановних річних зборах. Ви, сер, дозволили собі висловити безглузду думку, що нині масове й широке здійснення вашої системи можливе тільки в одній країні світу. Ви, сер, дозволили собі божевільну думку, що взагалі правильна організація і плідний розвиток медицини можливий тільки в цій країні світу. Ви, сер, божевільно обстоювали божевільну ж думку, що саме тому…
— …що тільки в цій країні створені й створюються далі суспільні умови, які сприяють розвиткові медицини й оздоровленню людства, — перебив його Нен-Сагор. — Так! І я це знову повторюю! Бо тільки в цій країні є для того соціальні передумови. Бо тільки в цій країні, завдяки таким соціальним передумовам, можливе здійснення соціальної профілактики. Бо саме система організації суспільного життя цієї країни…
В цей час сер Овен Прайс уже очуняв і здобув свою мову.
— Але ж, — завершив він, — ця система соціалістична!
— Так, — відказав Нен-Сагор. — Назвімо це так. І мою наукову ідею я можу здійснити тільки при певних соціальних умовах. А такі соціальні умови звуть, як і я довідався, соціалістичними…