Жінка озброєна? Так. До ноги було щось прив’язане.
Джул щосили наступила на руку Ноа і припечатала її до підлоги. Кістки хруснули, і Ноа закричала, але вільною рукою вона все ще намагалася схопити ногу Джул, аби позбавити її рівноваги.
Міцно спершись об стіну, Джул затопила Ноа в обличчя. Коли детектив зіщулилася, обіруч захищаючи очі, Джул задерла холошу її джинсів.
До литки Ноа була прив’язана зброя. Джул її забрала.
Дівчина наставила зброю на детектива і почала задкувати по холу, прикриваючись валізою.
Дійшовши до сходів, Джул розвернулася й побігла вниз.
Вибігши з чорного ходу, вона роздивилася сміттєві баки і автівки, припарковані на стоянці. До задньої стіни готелю були притулені велосипеди.
Ні, Джул не може взяти велосипед, бо не можна залишати валізу.
Далі, уздовж пагорба вулиця переходила в площу з кафе.
Ні, це було занадто очевидно.
Джул пробігла через паркувальний майданчик готелю. Повернувши за ріг вулиці, вона помітила вікно в номер уздовж бічної стіни, прочинене зверху.
Джул зазирнула до номера.
Кімната порожня. Ліжко застелено.
Вона витягла скло з вікна і закинула до номера. Відтак проштовхнула валізу у відчинену верхню частину вікна — та заледве пролізла, збивши дешеві жалюзі. Дівчина закинула свою сумку всередину і перестрибнула через підвіконня. Здерши шкіру, вона влізла й важко приземлилася на підлогу. Потім зачинила вікно, повернула жалюзі на місце, позаносила свої речі та вийняте скло до ванної і замкнулась усередині.
Готель був останнім місцем, де Ноа шукатиме її.
Джул сиділа на краю ванни, намагаючись дихати повільно. Вона розстебнула валізу і витягла свою руду перуку. Джул зняла чорну футболку та вбралася в білий топ. Потім натягла перуку, заховавши своє волосся під нею, і закрила валізу.
Вона взяла пістолет і засунула його за пояс джинсів, як то бачила в кіно.
За кілька хвилин вона почула голос Ноа, яка проходила повз вікно номера. Детектив розмовляла по телефону і пересувалася повільно.
— Знаю, — говорила Ноа. — Я недооцінила ситуацію, розумію це.
Пауза.
— Це була несерйозна справа, тямиш? Спадкоємиця-втікачка, — Ноа зупинилась, і було її добре чути. — Дурненьке багате дівчисько вирішило загуляти. На сьогодні всі докази вказують на те, що вони спільно з подругою зімітували самогубство, яке дозволило б їм обом жити на повну. Вони вирішили втекти разом. Утекти від типових проблем: причепливого колишнього хлопця, контролю батьків. Подруга гадала, що вони поділять гроші спадкоємиці між собою, але та обігрує її: забирає документи, як і було заплановано спочатку, та позбувається подруги… Ми дійшли нашої найкращої версії, мабуть, у Великій Британії. Подруга зникає, востаннє її бачили в Лондоні, ще в квітні. Тим часом спадкоємиця, копіюючи риси подруги, втікає геть з усіма грошима і жила б щасливо, якби не причепа-колишній, який не може повірити, що вона наклала на себе руки, тому й далі обридає поліції. Зрештою вони доходять висновку, що він має рацію. Поліція береться до цієї справи і врешті-решт виявляє, що на мексиканському курорті скористалися кредиткою подруги.
Ще одна пауза, Ноа когось слухає.
— Перестань. Від такого типу дівчини, студентки Вассару, не сподіваєшся опору. Ніхто б не чекав. Вона ледве п’ять футів заввишки. Кросівки за триста доларів. Не можна мені цим докоряти.
Ще одна пауза, і голос Ноа почав зникати, оскільки вона відходила від вікна.
— Отже, виряджай когось, бо мені потрібна медична допомога. Дівча забрало мою зброю. Так, я знаю, знаю. Просто пришли когось місцевого, компренде[60]?
Форрест найняв детективів. Зараз Джул зрозуміла це. Він ніколи не визнавав самогубства Іммі, він підозрював Джул від самого початку. Ну й до чого привели всі його невпинні розпитування? Йому сказали, що Імоджен скоїла шахрайство, аби піти від нього, а нещасна, мертва Джул була просто довірливою жертвою.
Джул відчинила двері ванної кімнати і поповзла до вікна. Присівши, вона визирнула на вулицю. Ноа спускалася пагорбом, стискаючи руку і плече.
По дорозі наближався автобус. Джул схопила валізу і викотила її в хол, а потім вийшла з готелю крізь чорний вихід. Вона спокійно підійшла до дороги й піднесла руку, «голосуючи».
Автобус зупинився.
Вона глибоко вдихнула.
Ноа не обернулася.
Джул зайшла в автобус.
Ноа досі не повернулася.
Джул сплатила за проїзд, і двері автобуса зачинилися. До місця, де стояла детектив, тримаючи зламану руку, під’їхала автівка. Ноа показала своє посвідчення людині всередині.