— Але ця людина має бути льотчиком, інакше вона зразу викриє себе.
— Атож, звичайно, я ж і кажу: спеціально підготовлена.
— Але в нас таких немає.
— Може, в групі Зубова?
Коли Вайс звернувся до Зубова з цим запитанням, той радісно заявив:
— Та я ж у тсоавіахімівській школі вчився, ходив уже самостійно в повітря без інструктора, ще година — і був би пілот.
— І цієї години не вистачило?
Зубов зніяковів.
— Та, розумієш, пришили повітряне хуліганство за передчасне чкаловське пілотування. Одне слово, за бриючий поряд з поїздом потерпів. — Усміхнувся хвалькувато: — Пасажирам сподобалось: хусточками з вікон махали, я одним оком наглядів..
— Слухай, — сказав Вайс. — Цей політ, ти розумієш…
— Здоров був! — перебив його Зубов. — Я ж безсмертний. До того ж у мене понад двадцять стрибків з парашутом, це моя головна гарантія. Не турбуйся, чудово виживу.
Документи для Зубова роздобула Надя. Передаючи їх Вайсові, вона сказала:
— Тільки потрібна інша фотографія. — Додала: — А так документи дуже хороші. — Попросила: — Але, якщо можна, поверніть сьогодні ж: я повинна покласти їх на місце.
— А якщо не вдасться?
Надя підняла на Вайса очі, сказала тихо:
— Татові це було б особливо тяжко після того, як ми втратили маму.
Дізнавшись, що операцію доручено Зубову, професор невдоволено поморщився:
— Я не маю сумнівів в авіаційних здібностях товариша Зубова, але хуліганити на «У-2» — це одне, а водити великий транспортний літак — друге. — Додав: — Я рішуче проти.
— А коли борт-механіком?
— Він же незнайомий з конструкцією німецької машини. Завалиться!
— Слухайте, — сказав Вайс. — Борт-стрілець!
— Оце, мабуть, підійде. — І професор закінчив уже зовсім іншим тоном: — Найкраще — це те, що він має: досвід парашутних стрибків. Посилати іншого — означало б на вірну загибель.
Все вийшло далеко простіше, ніж сподівався Вайс.
Викликавши до чергового гестапо членів екіпажу для додаткової перевірки, визначивши за армійськими книжками, хто з них борт-стрілець, Вайс підозріливо глянув на цього чоловіка і з величезним напруженням утримав на обличчі озлоблено-обшукуючий вираз.
Низький на зріст, кремезний хлопець, на якого він дивився, дихав на нього таким горілчаним перегаром, що Вайс відчув захоплення.
— Свиня! — гримнув Вайс. — Свиня і боягуз! Надудлився перед вильотом. — І, звертаючись до чергового гестапо, сказав: — Це злочинна недбалість з вашого боку. — Наказавши екіпажу вийти, спитав: — Що ви маєте намір робити?
— Я зараз викличу іншу людину.
— Скільки на це потрібно часу?
— Двадцять хвилин, не більше.
— Літак має вилетіти за дванадцять хвилин: його супроводитимуть винищувачі, вони вже, напевне, в повітрі. Ви зірвали завдання надзвичайної державної ваги.
Черговий стояв, виструнчившись, блідий, губи його висохли, він їх облизував.
Увійшов Зубов в авіаційній формі, з рюкзаком. Віддав привітання. Вайс накинувся на нього:
— Чому без супровідника? Документи! — Подивився, сунув черговому, сказав недбало: — Вам страшенно пощастило. — Підморгнув йому: — Підозріваю, що я даремно докоряв вам: очевидно, ви передбачливіші, і цей ваш чоловік з'явився не через двадцять хвилин, а миттю. — Поплескав чергового по плечу — Вмієте працювати, га?
Черговий побіжно глянув на документи, наказав Зубову:
— Марш у машину!
Зубов сказав:
— Але, пане унтерштурмфюрер, у мене призначення на другий рейс.
— Марш, не розмовляти!
Зубов пішов. Пішов, поклавши документи в кишеню.
А якщо документи не будуть сьогодні ж повернені Наді, Штутгоф, що втратив тут дружину, завтра, а може, вже сьогодні вночі втратить і дочку.
Вайс запропонував черговому пройти з ним до літака. Черговий записував у книгу, що знято з польоту борт-стрільця і замінено іншим.
Пасажири були вже в кабіні. Зубов не показувався.
Гестапівець поглядав на годинник, його попросили піднятись у літак.
Вайс залишився сам і вже готовий був піти за черговим, щоб шукати Зубова, але Зубов з'явився коло дверцят, тримаючи ранець-парашут. Він кинув його на злітну площадку і встиг передати Йоганнові свої документи.
Вайс був надзвичайно щасливий і радий, що документи Зубова у нього в руках. Він здивувався, але спочатку не надав великого значення фактові, що Зубов викинув свій парашут і що за цим парашутом були викинуті й інші.