Документ Вайсів, ретельно перевіривши, він кинув перед собою на стіл.
— Що? — сказав Штайнер так, наче Вайс перед тим уже звертався до нього.
Вайс, поклавши ногу на ногу, у свою чергу теж спитав:
— Що «що»?
— … вас цікавить?.. — промукав Штайнер.
— Я хотів би бути впевненим у тому, що мене тут нічого не повинно цікавити.
— Чому?
— У тому разі, коли у вас усе гаразд.
— Ви маєте на увазі щось певне?
— Атож, — сказав Вайс, клацнувши пальцями, — оце саме.
— Техніка?
— Ну, що ви! — усміхнувся Вайс. — Тут я не компетентний. Якщо ви мене запевните, що все в чудовому стані, мені цього досить, щоб доповісти.
— Кому?
— Очевидно, кому-небудь із тих, хто підписав мій документ.
— Безпосередньо? Ви така довірена людина?!
— Ні, що ви! — сказав Вайс. — Передам рапорт, як належить по службі.
— Дивно!
— Що саме?
— Мені не довіряють! — скипів Штайнер. — Я особисто розмовляв з Гіммлером і Кальтенбруннером, перш ніж відбути сюди. А я ж сказав їм, — Штайнер випнув груди, — це для мене висока честь. — Він опустив очі. Вайс побачив кнопку, вмонтовану в стіл; вона була прикрита металевою дужкою, замкненою на висячий нікельований замок. — Висока честь, — повторив Штайнер. — Один жест руки — і я виконаю свій обов'язок перед імперією. Ми так грюкнемо дверима, виходячи, що більшовики здригнуться від жаху. — Додав: — Але ваша присутність свідчить про те, що мені не довіряють. Я буду протестувати. — Він поклав руку на телефонну трубку.
— До речі, полковнику, — сказав Вайс, — коли будете говорити з Берліном, повідомте, будь ласка, що з восьми таборів я вже об'їхав п'ять. І там усе гаразд.
Штайнер, не знімаючи руки з телефонної трубки, спитав?
— Значить, ви не спеціально до мене?
— Ну що ви! — усміхнувся Вайс. — Я маю наказ доповісти про вісім таборів. Ваш — шостий. Залишилося відвідати ще два. — Пожалівся: — Страшенно стомився. Ви думаєте, це легко — весь час на ногах? Деякі табори вже евакуюють, і ліквідація відбувається під час маршів, трупи залишають на дорозі. — Спитав: — Ви пробували їздити машиною по трупах?
— Ще ні, — сказав Штайнер. — Але якщо дороги ними забито, доведеться… — Подивився трохи привітніше на Вайса. — Я можу вас запевнити, що такого безладдя я після себе не залишу.
— Ну і чудово. — Вайс зробив рух, наче має підвестися. — Я так і доповім.
— Ви тільки для цього і приїздили?
Вайс глянув на годинник, знизав плечима.
— А власне, що ж іще? На мою думку, все. — Нагадав: — Я ж маю ще два табори!
— Так не можна, — докірливо сказав Штайнер. — Ну хоч пообідайте зі мною. Я розпоряджусь.
Полковник вийшов.
Вайс умить перерізав проводи, що йдуть до кнопки, закритої клямкою із колодкою.
Коли полковник повернувся, Вайс сказав йому:
— Дозвольте, я попереджу офіцерів, що супроводять мене, про те, що затримуюсь.
— Ну навіщо вам самим? Я пошлю ад'ютанта, він перекаже.
Вайс притишив голос:
— В порядку виключного довір'я до вас. Мені здасться, що серед людей, які супроводять мене, є особливий чоловік од партії. Ну ніби приставлений від партійної канцелярії. Я боюсь, щоб він не вважав це образливим для себе, що ад'ютант передає якісь доручений від мого імені. Я маю це сам сказати йому. Пробачте, але, якщо я зроблю інакше, мені загрожуватимуть неприємності.
— То запросіть і його.
— Зробіть мені ласку, запросіть його самі. — Додав значуще: — Я гадаю, що цей чоловік може бути і вам корисний.
— Ну що ж. — І Штайнер надів кашкет. Вайс разом із Штайнером підійшов до машини, яка стояла біля стіни складу. Його люди не виходили з неї.
Вайс сказав, відчиняючи дверцята:
— Уповноважений СС, маю честь представити.
Штайнер, поблажливо усміхаючись, підійшов до відчинених дверцят. Вайс ударив його по шиї долонею руба. Штайнер упав обличчям донизу, дві пари рук підхопили його і вмить втягли в машину.
Вайс вийняв сигарети, закурив, чекав. З машини подали йому зв'язку ключів. Вайс сунув їх у кишеню і повернувся в кабінет Штайнера.
Замкнувши двері, він відімкнув вогнетривку шафу одним з ключів.
Знайшов папку з грифом, знайомим йому, вийняв з неї папери, сховав їх у себе під мундиром і вийшов. Сів у машину, передав Мєхову аркуш з папки, на якому були записані пости мінерів, сказав: