8. Я не роблю домашку майже ніколи.
9. Часом я приходжу спати в кімнату до бабусі, але не проходжу далі порогу.
10. Моя мама померла, але про це майже ніхто не знає.
З цією всією ситуацією навколо нашої мами… Капець якийсь. Я так забрехалася, що не знаю, як вилізти з брехні. Таке враження, що я дуже довго в ній плавала, а тепер просто тону… Треба було відразу сказати правду — дівчатам, у школі… Тоді б не доводилося весь час щось вигадувати про заробітки, відрядження. Якби ж я тоді не була такою дурепою! Бабуся весь час плакала: «Тепер вас у мене заберуть…» Я злякалася. Дуже. Згадала всі страшилки про інтернати… Не знаю, кого мені було більше шкода — себе, малих чи бабусю… Але ми домовилися про маму мовчати. І брехати. До останнього. А тепер я не знаю, як припинити. Якби ж то все само собою виправилося… Але так буває тільки в казках. Ненавиджу казки.
Так і знала, що найцікавіше почнеться після канікул! Щойно прийшла, Аська принесла новини: Тоха побився з Назаром, у Назара вибитий зуб! Це просто відпад! Ще й передній! Сама Ася їх не бачила, бо Назар відразу поплівся в медпункт, звідти подзвонили його татусеві, а татусь прислав водія, щоб його забрати. Але люди кажуть, що було море крові, і зуб невідомо де подівся. Може, його забрав собі хтось і скоро показуватиме як трофей. Може, він узагалі був ЗОЛОТИЙ?!! Чи платиновий?!
Інтрига: через що побилися Назар і Тоха?! За що Тоха врізав Назару по зубах — ніхто не знає. Ніхто не бачив початку сварки, народу набігло вже тоді, як вони почали розмахувати кулаками. А ще найкращі друзі! Нічого собі! Шкода, що я не прийшла в школу раніше… могла б зняти ТАКИЙ відос і ціле розслідування!
Добре, що все це трапилося перед уроками й Дарина якраз на курсах. А директор у таких питаннях не дуже принциповий. Тому цього разу нікого не виганятимуть і, якщо пощастить, то навіть батьків не викличуть. Хіба що ті самі захочуть «розібратися». Це хіба що Назарів татусь таке любить. Але якщо батько Тохи дізнається, йому буде капець. Шкода Тоху. Часом вигідно, що в мене тільки бабуся і що вона нічого зайвого про школу не знає.
Паша каже, що він не в курсі, через що хлопці подралися. Але я йому не вірю. Мають же в нього бути хоч якісь припущення?!! Каже, що крові було насправді не так і багато, але все одно видовище не дуже приємне. І зуб передній — тепер вставляти імплант. Ну, але що Назарові — багатий татусь усе зробить лакшері, ніхто й не помітить, що там чогось не було.
Ната каже, що винуватий Тоха, а Назар ні до чого. Але всі знають, що Назар може всякого наплести. Я й сама нерідко мріяла про те, щоб вмазати йому в пику. Особливо, коли він щомісяця хвалиться новим смартфоном, а потім його вбиває або залишає в кишені в роздягальні. Ну, іще ці його тупі жартики. Але Ната їх, звісно, не помічає. Я й сама не помічала, який тупорилий Той-Кого-Я-Хотіла-Забути, аж поки він мене не відшив.
І все-таки чому вони посварилися? Треба буде дізнатися. Але пізніше, коли вщухнуть пристрасті.
Про Тоху та Назара нічого досі не відомо. Але вони помирилися. Чула, що Тоха оплатить Назару половину вартості зуба. Цікаво, чому тільки половину?!! Назар ходить зі спеціальним імплантом до того часу, як його суперкрутий стоматолог знайде у своєму графіку вільне місце. На вигляд нормально. Але Назар поки що не їсть нічого твердого, бо імплант може відвалитися.
Поліна замутила виклик «Вдягни щось із гардеробу бабусі». Оскільки своїх ідей у мене поки що нуль, то я вирішила підтримати флешмоб. Хотіла вдягнути бабусині хустки, оті вінтажні з квітками, але бабуся їх десь надійно сховала. Спитала, де вона їх тримає, а бабуся категорично заборонила їх брати. Каже, що я зіпсую, а це дуже дорогі для неї речі. І взагалі — пам'ять про прабабусю. Блін! Я що, малявка якась?!! Чого зразу зіпсую?! Бабуся буває страшною егоїсткою!
Коротше, я вибрала час, коли бабуся ходила в поліклініку (це надовго) і перерила буквально ВСЕ. Ледь знайшла — бабуся запхала їх у найдальший куток шафи. Так образливо: і сама не носить, і мені не дає… Вибрала собі круту чорну хустку — вона мені дуже пасуватиме, це буде відпад.
Головне вийти непомітно для бабусі, вдягти хустку вже надворі. Але бабуся, звісно, побачила, що я без шарфа, і змусила накрутити його собі на шию. Гм. Уже біля школи я акуратно зняла шарф і швидко намотала хустку. У мене такі штуки руки вже самі роблять, без дзеркала. Навіть не передивлялася, як намотано. Знаю, що крутяк.
Пізніше.
Мій лук здійняв такий хайп у блозі, аж сама Поліна прийшла закоментити — оце слава! Ніхто не додумався вдягти хустку по-серйозному. Поліна робила смішні образи — з тією ж таки хусткою в неї був образ «прабабуся в селі», а в мене дуже стильний і модний лук вийшов. Ще були довгі мішкуваті спідниці й чомусь дуже популярні оці капці, в яких деякі баби ходять на вулиці в огидних коричневих колготах. Ну, але всі ржали з бабуся-стайл, а я зробила круто. Крім того, я ще написала пост про те, як із користю прорідити бабусині шафи, і він назбирав сотні коментів.