Выбрать главу

Ще пізніше.

Купила в аптеці ромашки в пакетиках. Снодійного не продали.

Ввечері.

Думала вже не ходити в школу, так мене вибісив візит у поліклініку. Але подзвонила Оля й у кращих традиціях Олі нагадала, що мене чекає шкільний психолог. Сподіваюся, в неї сьогодні теж важкий день і хоча б на кількох учнів напала ригачка. Це принаймні було б справедливо, бо Оля мені добряче спаскудила день.

Психолог — це вона. Ростислава Бухтиславівна. Насправді я недочула, як її звати, а бейджика не було. Вона новенька. У нас шкільні психологи надовго не затримуються. Саме тому їх так легко обкручувати навколо пальця. Я весь час думала, як так говорити, щоб не звертатися до неї по імені. Виявилося, що легко. Просто треба кивати й погоджуватися.

Ростислава Бухтиславівна ні про що не розпитувала. Вона й без мене чудово знає, в чому корінь моїх проблем. Думаєш, інтернет? Ні-і-і-і! Підлітковий вік! Ну звісно, це ж усе пояснює. Як я сама не здогадалася?

Ростиславівна прописала — вгадай, що? — щоденникотерапію! Порадила все, що зі мною відбувається, записувати в щоденник. Усі думки, емоції, що мене хвилює. Так що тепер буду писати регулярніше — може, це мене вилікує від «підліткового віку»? Жартую. Не знаю, що в головах у шкільних психологів.

До речі, ось неповний список того, що мене хвилює:

· Як зробити так, щоб влог приносив більше грошей?

· Як не вчити уроки й мати хоча б сімки.

· Як зробити так, щоб Єва не плакала ночами.

· Як не вмирати щоразу, коли дзвонить будильник.

· Як користуватися тампонами?

· Як змусити себе чистити зуби щоразу після їжі?

· Як зробити так, щоб малі й бабуся не хворіли?

· Як їздять на сігвеї?

· Як знайти гроші на ремонт у кімнаті?

· Як знайти батька?

· Як дати хлопцеві зрозуміти, що він мені подобається, але не казати про це?

(Список буде доповнюватися, мені сподобалося про це писати.)

Перед сном.

...Пашу сьогодні не бачила. Виглядала його скрізь. Навіть у спортзал зазирала — не було. Вирішила не дзвонити. Він же не дзвонив і не питав, чого мене сьогодні не було.

Не можу заснути.

Залізла на сторінку Паші. Ніяких фоток, записів, чекінів — нічого неясно, де він сьогодні був і що робив. Міг би й сказати. Я б точно сказала. Все ж таки дружимо з шостого класу. А ще в коханні зізнавався! Лайкнула його аватарку, оту, з тренування. Який він симпатичний! Блін, забрала лайк. Ще подумає, що я ходжу по його сторінці ночами. Пізно як, а завт­ра в школу.

12 вересня

Зранку.

Сьогодні вперше взяла з собою до школи щоденник. Хай тільки якесь мудило спробує взяти його без дозволу — я його по стінці розмажу.

Дарина сьогодні в ударі. Поставила мені шістку за домашку. Звісно, бо я не встигла списати в Паші.

Ася знову бідкалася, що мама її пресує дієтами. Це капець якийсь! Але Ася реально трошки… в тілі. Не товста, але й не така худа, як ми з Натою. Таких не беруть у моделі. Ната каже, що Ася насправді не товста, просто в неї «широкі кістки». Просто Ната дуже добра людина. А як на мене, Ася може скинути кілограмів п'ять.

Поміряли на перерві «кістки» на зап’ясті: якщо можна обхопити двома пальцями, то кістки «тонкі», а якщо пальці не сходяться, то «грубі». І нічого з тим не зробиш, ніколи не будеш худою. У нас із Натою, як і передбачалося, пальці легко сходяться, а в Асі ледь-ледь. Не розумію, чого Ася так засмутилася. Не всім же йти в моделі! Навіть Ната не хоче, хоча її татусь зі своїми зв'язками міг би запросто влаштувати Нату в будь-яку модельну школу.

Після уроків.

Ненавиджу середину місяця. Гр-р-р-р. Стаю схожа на бабусь, які бідкаються на ціни й комуналку. Але вони РЕАЛЬНО виросли! Не знаю, як мама раніше з усім справлялася. Її зарплата була значно менша, ніж ті гроші, які мені приносить блог. Звісно, тоді був ще дядя Вітя, але він усе одно тільки виносив гроші. Так принаймні казала бабуся.

Думаю, може, це я неправильно роблю, що збираю всі рахунки разом і плачу потім за один раз? Воно наче економить час, але така кругленька сума назбирується, що я досі не можу в неї повірити. Здається, десь така ж у бабусі пенсія. Це якщо не враховувати всі ці нарахування з опіки над неповнолітніми, які ми оформили, коли мама… коли мами не стало.

Може, платити кожен рахунок окремо й тоді здаватиметься, що йде менше грошей? Треба про це подумати.

Взагалі ці рахунки мене вже конкретно задовбали. Їх наскладалося за два роки вже на цілу папку, і це, бляха, вища математика. А Дарина ще каже, що я не роблю домашку. Та в мене щомісяця домашка з множення, ділення, додавання й віднімання чотиризначних чисел. Я в цьому досягла вищого левела взагалі-то. Та я МАЙСТРИНЯ в математиці, бляха!