Вони не знайшли бабусиних ліків.
Я забула купити. Мала їх сьогодні купити! І забула…
Бабусю забрали в лікарню прокапатися. Сказали, що на пару днів.
Я підійшла до бабусі. У цих чортових туфлях. Як соромно! Як жахливо соромно… Чого було не зняти їх у коридорі?!
Бабуся стисла мою руку:
— Там… супчик… на плиті… не забудь сховати. Бо скисне.
Сльози текли по бабусиних руках.
— Ну що ти, маленька… не плач… Я швидко повернуся!
Ніколи ще мені не було так важко говорити.
— Бабусю… вибач мені за… вибач за ранок…
— А що було вранці? Я геть… нічого… не пам'ятаю.
Сльози потекли ще більше. Бабусина рука була вся чорна — ніяка це не водостійка туш, як пишуть на упаковці...
Бабуся не пам'ятала нічого, що сталося цього дня.
Я спакувала туфлі назад, написавши, що вони страшенно незручні і я мало не зламала собі ноги. Попросила мені їх поміняти на інші, і тоді вже я напишу пост.
Перед сном Ілля згадав про морозиво «для всіх», але воно все розтало… І тоді я дозволила їм з’їсти вафельки й не чистити після цього зуби.
Давно сюди не писала.
Бабуся вже вдома, з нею все добре. Приписали ще купу лі- ків. Не знаю тепер, як у них не заплутатися. Може, купити ба- бусі органайзер для «коліс», які оце на кожен день, поділені на ранок, день і вечір? Треба погуглити.
Шкода, що це непопулярна тема для молодіжних бло- гів. По телеку купа реклами ліків, а в блогах ніхто про це не пише. Не лакшері? Хоча я б теж не писала. Кому хочеться зі- знаватися, що хворієш? Якщо це, звісно, не звичайна засту- да, коли всі набіжать у коменти радити чай із медом і лимо- ном (привіт, кеп!) і писати «одужуй!». Про щось серйозне я б 100% не писала. Усі хвороби бридкі. Не хочу бути бридкою в інтернеті.
До речі, про все бридке. Дали потестити нову косметику — тонік, міцелярку і BB-крем. Щось страшенно дороге, має чудодійний ефект на прищі, гіпоалергенне, без глютену і лактози, коротше, всі ці фішки плюс еко та органік. Обіцяли купу бабла за рекламу у блозі, а ця гадська бовтанка мені тупо спалила всю шкіру на обличчі! Це якийсь повний капець. Ніколи ні на що не мала алергії, а тут — зразу ж обличчя вкрилося червоним, гаряче, пече. Ясна річ, я відразу вилила на себе тонну води в душі, бабуся знайшла мені таблетку проти алергії. Але… що робити? Мені вкрай треба ці гроші…
Пізніше.
Придумала! На щастя, обличчя вже стало нормальним, тільки трошки сухе й чухається. Ну, зовсім трішечки. Але тонік і міцелярку про всяк випадок я вилила в унітаз (що робити з BB-кремом — неясно!). Залила в пляшечки свою звичну косметику (пробачте, підписники!) і зняла ще один рекламний відос. Почуваюся брехухою, але мені справді дуже, ДУЖЕ потрібні ці гроші. Обіцяю потім написати три благодійні пости, щоб спокутувати свою провину перед фоловерами.
Більше ніколи не братиму «ноунейм» косметики, чесно!
Далеко за північ.
Знову не спиться. Ростиславівна порадила писати все, про що думаєш, коли не можеш спати.
Про маму я чогось не думаю. Це нормально?
Думаю про те, що завтра в школу знову. Не те щоб мене дуже парили домашні завдання чи контрольні. Коли я списую в Паші, там рідко буває щось складне. Просто воно надзвичайно НУДНЕ. Не знаю, що може бути нудніше, ніж домашка.
Паша вчиться, бо він типовий майже-відмінник. Йому треба все робити ідеально, і щоб мама пишалася. Ну, іще ж Паша розумний. (Але я теж, просто мені не потрібно так багато вчитися, як Паші. Я не збираюся здавати ЗНО і вступати в універ.) А, ну так: і в Паші немає багатого татуся, який за все заплатить, як у Назара.
Не знаю, як сказати бабусі про свої плани. Після того випадку зі швидкою я вже боюся будь-що їй казати…
Вирішила не вступати нікуди після школи. Навіщо це мені? Мамі універ не допоміг. Шість років учишся, а потім… все одно потім миєш унітази.
А я вже заробляю більше, ніж заробляла мама. У чотирнадцять. Якщо мені треба буде вчитися, знайду собі профільні курси. Так тепер усі роблять. На крайняк навчуся візажу або фарбувати нігті. Це не дуже складно. Зате корисно й гроші економить.
Що я можу робити, якщо не піду в універ:
1. Вийти заміж за принца й ні в чому собі не відмовляти. Найкрутіший варіант, звісно :)
2. Піти в моделі (я точно краща, ніж Аська, а вона збирається!). Треба дізнатися, що вимагають модельні школи.
3. Піти на профкурси (манікюр, візаж, масаж). Хоча це так собі перспектива — вічно колупати чиїсь нігті… Мабуть, візаж усе-таки найкраще.
4. Вести й далі влог, зробити його крутим і грошовитим. Для цього треба почитати, що радять відомі блогери. Це я можу зробити прямо зараз!