Треба придумати план, щоб Паша запросив мене ще раз.
1. Підкинути йому записку?
2. Попросити Назара поговорити? (НЕ АНТОНА!!!)
3. Спробувати взяти його за руку, щоб він сам усе зрозумів?
4. Написати йому анонімне повідомлення в чаті?
5. Запропонувати піти кудись разом типу як по-дружньому?
Ідея! Завтра запощу опитування в блозі.
Перед сном.
Зустрічатися з Пашею: ЗА і ПРОТИ
ЗА:
1. Він симпатичний.
2. Паша популярний.
3. Паша розумний.
4. Він усе про мене знає.
5. Він був у мене вдома.
6. У нього дуже красиві губи. Їх хочеться поцілувати.
7. У нього красивий прес!!!
8. Усі дівчата за ним сохнуть.
9. Він завжди поруч.
ПРОТИ:
1. Паша не «принц».
2. Паша не має грошей.
3. Я можу пропустити когось ідеального, хто підходив би мені.
...Чому все так складно?
Записала відос про подружок. Наті й Асі має сподобатися. Я вибрала їхні найкращі фоточки й розказала, які вони суперкруті та чому я з ними дружу.
Наприклад, Ася шарить у косметиці, брендах і моді. Ще вона трохи схиблена на чищенні зубів (чистить їх щоразу по 15 хв, я засікала!), але якщо з нею не ночувати, то цього майже не помітно.
Ната добре вчиться. І з нею можна поговорити серйозно (а з Асею ні). Ася зразу почне стібатися. Ната вміє співчувати.
Я маю крутий блог. І добре вмію приховувати таємниці.
З ким я більше дружу?
Не можу визначитися. Ми наче дружимо втрьох, але неоднаково. Часом я більше розповідаю Наті, але в нас із Асею є свої секрети. Наприклад, перший Асьчин поцілунок. Досі ніхто не знає (якщо Аська не розбовкала), що вперше вона поцілувалася з… ДІВЧИНОЮ!
Аська після того зі мною три дні не говорила, тиждень обходила в коридорі й півроку не залишалася наодинці.
Були канікули. Мама якраз прислала грошей, і я залишила собі кишенькові (бабусю, пробач, це ще одне, про що я тобі не сказала). Симпатичний чувак біля кіоску купив мені на них ром-коли. Я принесла дівчатам, але Ната втекла додому. Ми з Асею випили. Було… е-е-е-е…. Не скажу, що було дуже смачно. У восьмому класі мені ніякий алкоголь не смакував, не те що тепер (добре, тепер теж не весь, але шампанське і ром-кола ок!).
А потім Асю понесло. Вона була п’яна й розплакалася, що «мама її вб’є». Я сказала, що вона меле дурню. Ася образилася й чомусь згадала про той поцілунок із Пашею. Коли ми гралися в класі «в пляшку», і горлечко показало на Пашу. Я поцілувала Пашу в губи, але без язика. Бо ніхто тоді не цілувався з язиком.
Ася спитала, чи я цілувалася колись із язиком. Я сказала, що купу разів.
(Насправді один раз під будинком, коли мене провів С. із 9-В, але я б хотіла ніколи про це не згадувати, бо це було БУЕ-Е-Е! У нього з рота смерділо цигаркою, і він ще перед тим усім віщав, що ніколи б не поцілував дівчину-яка-курить, бо то наче цілуватися з попільничкою. Фу, з собою б поцілувався, ідіот!)
Ася зізналася, що вона ніколи ні з ким не цілувалася. І тому ніколи не грає з нами в «пляшечку». Дуже боїться, що «пляшечка» покаже на неї, і доведеться цілуватися, а вона не вміє.
Тоді я сказала, що зараз її навчу. Ася не встигла нічого заперечити, а я вже її поцілувала. З язиком! І це не було бридко. Ася пахла приємно. Її губи були м’які. А очі… вони були дуже… розплющені? Так, певне, все-таки розплющені. Здивовані.
Трохи пізніше мені стало не по собі. Ася розплакалася і побігла додому. Мене вона в ту мить, мабуть, боялася більше, ніж маму…
Я картала себе за те, що я вкрала її перший поцілунок. Хоч мій був теж не дуже приємний, чесно скажу. От якби можна було мати другий перший поцілунок, то я б хотіла, щоб він був наш із Пашею.
Жовтень
Більше ніколи, НІКОЛИ не слухатиму «Smoothkiss»! Їхній агент — просто придурок! Ідіот, козел, засранець! Мудак!
Так хотіла піти на їхній концерт у листопаді… Це ж вони заспівали б усі мої улюблені пісні… І «Потяги», і «Летючий корабель», і «Лелеки». Ася й Ната не захотіли йти, кажуть, що батьки не пустять. О, єдиний бонус, коли в тебе тільки бабуся — вона б мене пустила! З Пашею вона мене взагалі будь-куди пускає. Здається, вона вже у своїх мріях нас одружила й няньчить правнуків. Бабуся така бабуся :) Вона ж не знає, що Паша хороший, але… для любові, а для шлюбу треба хтось надійніший. Щоб не довелося, як мамі…