Реакція народу на заяву Азарова не змусила себе довго чекати. Надвечір народ почав збиратися на Майдані Незалежності. До головної новини про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС додалася ще одна. МЗС України радісно повідомило, що тепер українцям їхати на єгипетські курорти не небезпечно. Тобто всі, хто хотів у Європу, — летіть у Єгипет, і нехай там вас уб’ють випадково або спеціально місцеві ісламські або інші «революціонери». Гидко на душі. Мені якраз до Вільнюса летіти, говорити про європейське майбутнє України і про життя після підписання цієї угоди.
До речі, режисура моменту дуже традиційна: Азаров заявляє про усунення підписання угоди в день, коли Януковича немає в країні. Сам Янукович в Австрії і вже звідти заспокоює Європу, мовляв, ми ще все з Європою підпишемо, але потім. А заодно додає, що Тимошенко випускати не збирається. Якби Янукович був триголовим драконом, то в цей момент кожна голова б мандрувала окремо, але виступала б із іншими головами синхронно. Тільки якби одна з трьох голів у цей момент опинилася в Москві, то ця, «московська» голова Януковича, вимовляла б інший текст і про Європу б не сказала ні слова.
Захотілося кудись піти. І я, не дописавши нового розділу «литовського роману», пішов у «Ярославну», взяв собі каву, а потім, хвилин через п’ять, додав до кави п’ятдесят грамів «Закарпатського» коньяку. Легше не стало. У кафе цього разу знайомих не було. Деякі відвідувачі заходили з похмурими обличчями, і хотілося думати, що їм теж тепер відомо, що Україні Європа не світить. Але, може, вони були стурбовані зовсім іншими, своїми власними і дрібнішими проблемами?!
Повернувшись додому, заліз у ФБ. Люди одне одного кличуть на Майдан вимагати підписання угоди. Просять брати з собою теплі речі, каремати, термоси з гарячим чаєм і запас їжі на ніч. У мене просто немає сил іти і стояти. І бажання немає, ніяких бажань немає. По телевізору ще до того ж показали Путіна, який бадьоро і широко посміхався, і диктор якось дивно вимовив, що Росія дуже рада розвивати співробітництво з Україною. Яке співробітництво? Три роки торгових воєн, то заборона на експорт сиру, то заборона на українське м’ясо і ковбасу, то на українське пиво і так далі аж до так і не розпочатого спільного виробництва літаків марки «Антонов»?!
Під вечір уже з сумом згадався єдиний на сьогодні привід для посмішки. Михайло Добкін (губернатор Харківської області, колишній мер Харкова, а ще раніше колишній бізнесмен) написав віршик про Ірину Фаріон, найрадикальнішу даму з найрадикальнішої націоналістичної партії «Свобода». Нещодавно з’ясувалося, що вона вступила до компартії СРСР у той момент, коли всі з неї виходили, наприкінці 1980-х, а потім заперечувала сам факт свого членства в КПРС доти, поки з архівів не витягли її справу, яка доводить, що вона навіть не виходила з КПРС. Головний комуніст України Симоненко повідомив, що Фаріон досі є членом компартії й що на наступному з’їзді вони обов’язково її виключать за несплату членських внесків за 25 років!!! І ось тепер від Добкіна віршик про Фаріон: «От коммунизма до нацизма бежит Иринка очень быстро. А если глубже там копнуть, увидим, как тяжел был путь. И может явно оказаться, что даже в средние века она комфортно согревалась у инквизиции костра». Так, ліпше б він став поетом.
А взагалі-то світ звихнувся сьогодні з розуму. В Алчевську з кранів пішла синя вода. До Грузії на верблюді в’їхав якийсь швейцарський турист, який уже понад тридцять років не розлучається зі своїм верблюдом. Звати його Вердон Роланд, і в Тбілісі йому вручили диплом найоригінальнішого мандрівника. Цікаво, чи вручили що-небудь його працьовитому верблюду? А у Франції випав сильний сніг, і частина країни залишилася без світла.
У нас усе простіше й сумніше. Ми знову залишилися без майбутнього.
22 листопада. Вільнюс
Тут так само не по-зимовому тепло, як і в Києві. Конференцію, присвячену Україні та її європейським перспективам, ніхто не скасовуваву зв’язку з учорашньою заявою українського прем’єр-міністра. Щоправда, скасували свою участь у ній президент Польщі Коморовський, президент Литви Ґрібаускайте і ще кілька європейських політиків вищого рангу. Увечері відбулася гала-вечеря в ресторані готелю «Кемпінскі», але вона не підняла настрій учасників, які приїхали з України. За сусіднім круглим столом сиділи голова сейму Литовської Республіки Вітаутас Ландсберґіс, колишній президент України Віктор Ющенко, брат Віктора Ющенка, колишній депутат парламенту Петро і ще двоє незнайомих мені людей. Кожен із президентів виступив. Якщо Ландсберґіс говорив про європейські цінності, то Ющенко в своєму виступі знову критикував Юлію Тимошенко. Закінчивши виступ, Віктор Ющенко подарував усім сусідам по столу по баночці меду.