Для вас, діти мої, спеціально навчений агроельф розробив і втілив новий Гербопрапор Вкраїни. Два в одному, для економії держаного кошту.
Ідея Гербопрапору проста і прагматична: не варто вигадувати велосипеда, а ліпше що-небудь вкрасти в успішних людей.
Отже, за основу взято прапор Британської Імперії, що називається Юніон Джеком. Популярна хрестова композиція одразу надасть Вкраїні імперського шику. Аби показати шанобливе ставлення до традицій, Гербопрапор розцвічено геральдичними агроельфійськими кольорами: бойовим червоно-чорним та землеробським жовто-блакитним.
По центру розташовано стереотипний образ смачної істоти — кнура.
Наші сусіди гадають, що сало — це дуже кумедно. Але ж ми з вами знаємо, що сало — це спочатку кнур, а вже потім їжа. Кнур — дуже небезпечна тварина, якщо тицяти їй у п’ятака черевиком приязні. Кнур символізує собою нетолерантність, яка найближчим часом вируватиме в Старому Світі. Отже, тут маємо елемент геральдичного пророцтва і далекоглядності. Цього маргінального і задовбаного життям кнура, своєю чергою, прикрашено гострими зубами і блискучим мюнхенським чубчиком. Ікла символізують експансію та пересторогу сусідам, а мюнхенський чубчик — комунікативність державного апарату. Чому комунікативність? Тому що саме такого чубчика носив один популярний диктатор минулого, який приділяв багато уваги комунікаціям, простіше кажучи, якісним автобанам.
За аналогією із назвою Юніон Джек, наш Гербопрапор носить почесне ім’я Юніон Кнур, що можна вільно трактувати як Союз Небезпеки і Добробуту. Слово union написано готичними літерами, що символізує собою справжні європейські цінності, а не ту соціал-демократичну хуйню, яку замість них нам підсовують британські лесбійки. Слово knur написане рунічним письмом суто з містичних міркувань. Ліворуч від Кнура розташовано скандинавську руну нових можливостей Турисаз, праворуч — руну сили Уруз. І, нарешті, головний геральдичний елемент Гербопрапору — гумор. Це перший в світі гумористичний державний символ, і в цьому його унікальність і революційність, панове.
Підсумок — Гербопрапор можна використовувати під час футбольних перегонів збірної, махачів на трибунах з московитами, старосвітських бесід із мусорами, чемних гуманітарних прес-конференцій на широкі культурологічні теми. Омінь.
Слухайте уважно і осягніть! Хоча Совітський Союз і розваливсь, лишилося по ньому чимало незакритих гештальтів та різного програмного сміття. Щось на кшталт комп’ютерних вірусів, що засіли по темних коморах вітчизняної свідомості і звідти нахабно шкодять прогресу. Однією з таких ідіотських совкових звичок, котру ваш бідолашний нарід не усвідомлює, але вживає, є схильність до скорочення написання слів у місцях громадського користування. Цікаво й те, що часом скорочують настільки короткі слова, що це втрачає взагалі будьякий сенс.
Найвиразніший приклад — слово «поверх» і його совітський відповідник «этаж». Виходиш з ліфта, наприклад, на п’ятому поверсі, і бачиш напис на стіні — 5 эт. Хто, коли і навіщо встановив, що треба уникати двох останніх літер в слові «этаж» — достеменно не відомо. Втім, ці сутінкові зомбі (громадяни) живуть на автоматі, працюють на автоматі, вмирають на автоматі.
5 эт. — це мовчазний пам’ятник цьому автоматизмові.
Але існує ще кумедніший совітський прикол — це складання з таких скорочень довжелецьких назв для різноманітних брутальних держустанов. «Луганськтехспецхуйбудмутмонтаж» — за це треба лікувати болючим чином, наприклад, струмом або ж сокирою. Питаю сам в себе: нахуя — взагалі існують скорочення, якщо з них складають такі невимовні ребуси? Відповідь маю, але вона також невимовна. Хоча, якщо стисло, то стан в якому знаходяться істоти, які замість слова «поверх» пишуть пензликом це уйобіщне «пов», називається глибоко провальним сном свідомості. Мабуть, саме в такій манері проводять вільний від існування час столітні прип’ятські дуби та гранітні дніпровські брили.
Все б нічого, але ці дуби й брили наділені людськими правами та надлюдськими амбіціями — і це непокоїть. 450 дубів в агроельфійському парламенті, на чолі із межигірською брилою. А ви дивуєтеся, що країною правлять упирі. Звичайно, шановні, правлять, бо в приміщенні «Луганськтехспецхуйбудмутмонтажу« є сакраментальний напис — 5 эт. То чом би й не покерувати такими гарними зомбі?
Якби я був проклятим віденським психоаналітиком, то зазначив би наступне: «Схильність до невмотивованих скорочень слів сигналізує про лінивий і, водночас, жадібний дух скорочувача (читай — агроельфа). Йому ліньки дописати дві літери — раз, тисне жаба за казьонную фарбу — два. Діагноз пацієнта — мудак. Курс лікування — 10 шпіцрутенів на псарні щонеділі. У разі рецидиву — довічна кастрація каменюкою. Підпис — лікар-українолог, барон Адольф Вишневецький.