Посіяв українець бураки
Посіяв огірки і патісони
Зарив у землю бульбу й кабаки
Засіяв рапс і з сапкою до бою
Він бився із ведмедкою й з жуком
Страшна дуель із хитрим колорадом
Кропив город отрутою й гівном
Завозив кучугури перегною
Так насувалася сакраментальна мить
Смачного але лютого Врожаю
Коли душа як поперек болить
Од вйобки без кінця та ще й без краю
Вже заготовлено мішки та клумаки
Зручні радюжки, заступи і вила
Але біда його рядном накрила
Бо на городі виросло не те
Де мав дозріти кабачок — проріс москаль
Де засівали моркву — жид рясніє
А замість бульби виріс нахтіґаль
Стоїть аграрій, ніхуя не розуміє
А посеред ланів де мав буть рапс
Проріс Пророк і Духівник Тарас
І лютим оком дивиться кругом
Міркує про побачене чолом
Якби не йобнувся головою об дошки, то був би ватніком і колорадом, а так, бачте, який гарний вийшов агроельф — просто няш-мяш.
P.S. Так, я в курсі, що не рапс, а ріпак. Просто хотів делікатно уникнути рими зі словом «кріпак». Бувайте здорові!
Весна 2013 — весна 2014
~~~
На цьому джерела знань про життя агроельфів вичерпуються, а інших не маємо. Можливо, доля нам посміхнеться і нових манускриптів знайдено не буде, бо читати цю маячню не лише важко, але й шкідливо. Втім, священний науковий обов’язок примушує вчених ельфологів витрачати свій час на дурниці та нісенітниці. Ельфологія — це нова дісципліна, що не стоїть на місці, бо місця під сонцем їй поки нема.
~~~