Але я знаю, що сонце тут ні до чого. Правда така, що, коли він не з Ланою і не зі своїми друзяками, Джош стає зовсім іншою людиною. Людиною, якій начхати, що дівчина плоскогруда або носить взуття десятого розміру[3]. Такою людиною, яка вище за це, для нього головне душа. Я точно знаю, тому що, коли я подивилася йому у вічі того дня в «Біджелоуз», я побачила, що десь глибоко в душі він безмежно чуйний і ніжний.
Лілі каже, що в мене надто багата уява і патологічна потреба все драматизувати. Вона каже, що те, як я засмутилася через маму й містера Джі, гарний тому приклад.
— Якщо це тебе так засмучує, скажи своїй мамі, — каже Лілі. — Скажи їй, що ти не хочеш, щоб вона йшла з ним на побачення. Я тебе не розумію, Міє. Ти завжди недомовляєш, брешеш про свої почуття. Чому б тобі просто не почати більше стояти на своєму? Тобі самій від цього буде тільки краще.
Ну добре. Ніби я зможу так просто взяти й обламати маму. Вона ж на сьомому небі через це побачення, хоча лише цього достатньо, щоб мене знудило. Вона весь час щось готує. Правда, правда. Вона вперше за кілька місяців зробила макарони. Тільки я відкрила меню китайського ресторанчика С’юзі Чайніз, як вона говорить:
— Сьогодні ніякої кунжутної локшини, люба. Я зробила макарони.
Уявляєте, макарони! Моя мама зробила макарони!
Вона навіть зглянулася на мої вегетаріанські правила і не поклала до соусу м’ясні кульки.
Нічого не розумію.
ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ:
1. Купити пісок для кота.
2. Дописати роботу з розподільного закону множення для містера Джі.
3. Припинити розповідати про все Лілі.
4. Піти до магазину «Перл Пеінт»: купити олівці з м’яким грифелем, паспарту, підрамник для полотна (для мами).
5. Доповідь на урок світових цивілізацій про Ісландію (5 сторінок, подвійний інтервал).
6. Припинити багато думати про Джоша Ріхтера.
7. Завезти до пральні білизну.
8. Платня за квартиру за жовтень (перевірити, чи поклала мама на рахунок гроші з татового чека!!!).
9. Бути більш наполегливою та стояти на своєму.
10. Поміряти груди.
Четвер, 25 вересня 
Сьогодні на алгебрі я тільки і думала про те, як завтра на побаченні містер Джаніні запхне свого язика в мамин рот. Я сиділа і витріщалася на нього. Він запитав у мене щось дуже легке, клянуся, все легеньке він приберігає для мене, бо не хоче, щоб я почувалася геть зневаженою, а я навіть не почула його, а тільки сказала: «Що?»
Потім Лана Вайнберґер зробила те, що й завжди. Вона нахилилася до мене, і її розкішне блондинисте волосся впало на мою парту. Мені в ніс ударили її парфуми, і Лана злющим голосом прошипіла:
— ПОТВОРА.
Тільки сказала вона це так, що слово вийшло довжелезне. Ось так: «ПОТ-ТВОР-РА».
Ніяк не можу збагнути, як сталося, що принцеса Діана загинула в автокатастрофі, а от такі гидкі люди, як Лана, ніколи не гинуть у такий спосіб? Не розумію, що Джош Ріхтер у ній знайшов. Тобто, звісно, вона гарненька, але ж така злюща. Невже він цього не помічає?
Хоча, може, з Джошем Лана ласкава. Я б точно була з ним ласкава. Він найгарніший хлопець у школі імені Альберта Ейнштейна. Більшість хлопців у нашій шкільній формі виглядають як інкубаторські: всі в сірих штанях, білих сорочках, чорних светрах з довгим рукавом або жилетках. Але тільки не Джош. У формі він схожий на модель. Я вам кажу.
Все, проїхали. Сьогодні я помітила, що у містера Джаніні ДУЖЕ СИЛЬНО випирають ніздрі. Як можна захотіти піти на побачення з чоловіком, у якого так випирають ніздрі? Я спитала про це в Лілі, коли ми обідали, а вона відповіла: «Я ніколи не звертала уваги на його ніздрі. Ти будеш доїдати яблуко?»
Лілі каже, що годі вже мені себе накручувати. Вона каже, що я нервуюся, бо це наш перший місяць у старших класах і я вже встигла схопити двійку з якогось предмета, і все це я переношу на стосунки містера Джаніні з моєю мамою. Вона каже, це називається переносом.
Іноді до печінок дістає, коли батьки твоєї подруги психоаналітики.
Сьогодні після уроків батьки Московіци весь час намагалися мене проаналізувати. Ми з Лілі сиділи собі просто, грали в «Богл». І кожні п’ять хвилин вони казали:
— Дівчата, хочете водички «Снеппл»? Дівчата, тут по каналу «Дискавері» таке цікаве кіно про кальмарів. А до речі, Міє, як ти ставишся до того, що твоя мама буде зустрічатися з учителем алгебри?