— Є якісь докази існування того Дуайта Чемберса? — я й забувся, що я тут на запрошення і що краще мовчати. Ґарднер, здається, не хотів відповідати, але Том підтримав мене:
— Це законне запитання, Дене.
Ґарднер зітхнув:
— Співробітники похоронного бюро наймаються й звільняються так часто, що Чемберс був лише одним з багатьох. Виявилося важко знайти когось із «довгожителів», які б його пам’ятали, але ми таки опитали двох. Опис вони дали дуже розпливчастий, та він збігається з тим, що ми отримали від Йорка. Білий, темне волосся, вік — від двадцяти п’яти до сорока.
— Це підходить Віллісові Декстеру? — запитав я.
— Це підходить половині чоловіків у Теннессі. — Ґарднер машинально вирівняв коробку з мікроскопічними скельцями на краю робочого столу. Спіймавши себе на цьому русі, відійшов і склав руки. — Ми розглядаємо можливість того, що Декстер і Чемберс можуть виявитися однією людиною. Декстеру могло вистачити талану очолити власний похорон, а також інсценувати власну смерть. Згідно з висновком розтину, він помер від важкої черепно-мозкової травми, коли його автомобіль врізався в дерево. Інших транспортних засобів не було залучено, а в його організмі виявили достатньо алкоголю, щоб коня звалити. Вважалося, що він просто втратив контроль.
— Але? — запитав Том.
— Але… автомобіль загорівся. Тіло впізнали тільки за особистими речами. Тому цілком можливо, що під час звичайного розтину трупа не були враховані расові ознаки. А родини Декстер не мав, тому похорони були всього лише формальністю. Закрита труна, без бальзамування.
Не перший випадок, коли спалену машину використовують, щоб приховати особу трупа. Але щось тут не сходилося.
Том, очевидно, теж так думав. Він подивився на тіло, що лежало на столі.
— З того, що я бачив досі, тіло не здається мені спаленим. А тобі, Девіде?
— Я б так не сказав, ні. Хоча розкладання могло певною мірою замаскувати ушкодження, на тілі не виявлено жодних ознак сильного теплового впливу. Кінцівки не підтягнуті до «боксерського присіду», характерного для смертей від пожежі, і хоча їх можна силоміць випрямити при похованні, усе одно мали б бути деякі зовнішні ознаки.
— Тоді, можливо, він отримав поверхневі опіки, тільки обпалив шкіру, — припустив Ґарднер. — Річ у тім, що Вілліс Декстер досі вважається зниклим безвісти, і поки ми не матимемо доказів, що цей чоловік мертвий, він під підозрою.
Майже автоматично я відповів:
— Якщо це Декстер, то я не бачу сенсу.
— Даруйте?
Кажи вже, як почав. Пізно давати заднього.
— Якщо Декстер хотів, щоб усі думали, що він мертвий, чому було не влаштувати кремацію замість поховання? Навіщо все так ускладнювати, а потім лишити в труні труп, який, очевидно, не його?
Обличчя Ґарднера скам’яніло:
— Він міг припустити, що це не важливо, якщо тіло згоріло в автокатастрофі. Якби не відбитки пальців, знайдені в хатині, так би й було.
— Але той, хто встромив голки в тіло, очевидно, очікував — хотів, — щоб воно було ексгумоване.
Судячи з погляду Ґарднера, він міркував: викинути мене геть чи все ж таки відповісти.
— Я знаю. І якщо вам цікаво, то нам також спало на думку, що відбиток пальця міг бути залишений навмисно. Можливо, Декстер зробив це сам, а може, він похований в іншій могилі на Стіпл-Гілл, а хтось зберігає його руку в контейнері з льодом. Але поки ми не дізнаємося, так воно чи ні, він залишатиметься підозрюваним. Вас такий варіант влаштовує, докторе Гантере?
Я промовчав. Тільки відчував, як стиснулися м’язи обличчя.
— Девід лише намагається допомогти, Дене, — сказав Том. Це тільки погіршило ситуацію.
— Певно, що так, — слова Ґарднера могли означати що завгодно. Він підвівся, щоб піти, а потім замовк, звертаючись до Тома так, наче мене там не було. — І ще одна річ. Рентгенівські знімки тіла з хатини збігаються зі стоматологічними картами Террі Луміса. Можливо, ми й не Скотленд-Ярд, але принаймні встановили особу однієї з жертв.
Він кивнув Томові й попрямував до дверей.
— Буду на зв’язку.
День добігав кінця, а робота тривала. Ми дуже відставали від графіка, а те, що залишилися удвох, тільки додало навантаження. Після того, що сталося з Кайлом, Том не хотів допускати Саммер до трупа.