Графічне зображення інвестиції виглядає зовсім інакше:
Шлях, яким рухається грошовий потік, і є вирішальним. Якщо гроші зрештою покидають вас — ідеться про зобов’язання; інвестиції ж, навпаки, примножують дохід.
Як щодо вашого особняка?
Пригадуєте, що мої батьки вважали свій будинок інвестицією? Та будинок чи квартира, у якій зараз живете, не є інвестицією. Це зобов’язання.
Я свідомий того, що раніше ви, мабуть, чули щось інше щодо цього. Хіба багато людей не кажуть: «Особняк — найкраща інвестиція». Та лишень подумайте, хто так стверджує. Хто пускає цю чутку в світ? Головним чином — будівельно-ощадні каси[15] й банки. Коли я пояснив це учасникам своїх семінарів, одна старша жінка запитала: «Чому ж тоді банкіри стверджують, що особняк — це інвестиція?». Моя відповідь її здивувала: «Бо це правда».
Вона спантеличено запитала: «Ви щойно сказали, що наш особняк — зобов’язання, а не інвестиція. Тепер же кажете, що особняк — таки інвестиція. Що з того — правда?».
Я пояснив: «І те, й інше є правдою. Адже вирішальним є питання: для кого це інвестиція? Інвестиція сприяє регулярному потоку грошей у ваші кишені. Зобов’язання змушує гроші втікати з ваших кишень.
Якщо купуєте будинок, беручи для цього гроші в позику, то зобов’язані платити щомісячні відсотки. Отож гроші витікають із ваших кишень. Відповідно, для вас будинок стає не інвестицією, а зобов’язанням».
Люб’язна жінка закивала: «Поки що мені все зрозуміло». Я продовжив: «Ті ж відсотки, які покидають ваші кишені, пливуть у кишені банкіра. Для банку це ідеальна угода. Він позичає вам гроші, отримує за це відсотки, та ще й має ваш будинок і все майно в якості гарантії.
Банк має рацію, кажучи, що будинок — інвестиція, та він не повідомляє, для кого саме це є інвестицією — однозначно не для вас. Для вас це є зобов’язанням. Та для банку ваш будинок — це інвестиція. Він з самого початку отримує за це відсотки (дохід), а будинок належить йому, доки ви не виплатили всі внески».
А якщо ваш будинок вільний від боргів?
Я пояснюю цю різницю так чітко саме тому, що хочу, аби ми усвідомили, що інвестуємо, якщо чинимо так само, як банк. Наші витрати — це завжди прибуток інших людей. Наші зобов’язання — це інвестиції інших людей.
У старшої жінки було ще одне питання: «Але врешті-решт я виплачу всі внески за дім. Тоді він належатиме лише мені одній. Отож він стане інвестицією?».
Я відповів: «Те саме питання я поставив своєму наставнику, коли він мені пояснив цю різницю вперше. Тоді він сказав: коли-небудь — це для більшості за 25–30 років. Та навіть коли ви повернете позику, гроші не пливтимуть у ваші кишені, адже ви отримаєте дохід лише тоді, коли почнете продавати».
Жінка запитала: «Ну, добре, я розумію, що мій будинок і тоді не стане інвестицією. То чим же він є насправді?».
Я відповів: «Ваш будинок залишається зобов’язанням навіть тоді, коли ви повністю сплатили за нього. Ви й далі продовжуєте за щось платити: податки, страхові внески, ремонтні кошти тощо… Найкраще вважати свій будинок не інвестиційним майном, а предметом розкоші. Якщо ви розглядаєте його як предмет інвестицій, то почуваєтеся щасливими. Предмети розкоші ж коштують вам грошей.
Інвестиції передусім
Я не відмовляю вас від придбання будинку. Зовсім навпаки. Будинок або квартира дають певну життєву насолоду, відчуття розкоші — як на мене, особливої розкоші. Питання лиш ось в чому: коли нам слід купувати будинок? Спочатку треба інвестувати чи укласти зобов’язання?
Якщо ви спочатку купуєте будинок, не зробивши інвестицій, може статися, що для них забракне коштів. Якщо ж, навпаки, спочатку інвестували, то завдяки додатковому доходу зможете легше придбати будинок.
У той час мій наставник пояснив мені, що багато сімей витрачало намарно шалені суми, бо не дотримувалося цього порядку. Багато хто купував настільки дорогий будинок, що їхній дохід ще дозволяв це, але в них уже не залишалося грошей на інвестиції. Мій наставник називав таких людей «домобідняки». Вони справді тяжко працювали й заробляли багато грошей. Та працювали вони переважно на банк. Хоча думали, що будуть гарувати за свій будинок, насправді ж вони робили це для банків. Відсотки, які сплачували «домобідняки», ставали прибутком банку.
15
Будівельна ощадна каса — це спеціалізований банк з обмеженим колом операцій із надання кредитів виключно на поліпшення житлових умов. Система ощадно-будівельних кас працює у багатьох країнах Західної та Східної Європи і дозволяє громадянам накопичувати кошти під 2–3% річних.