Він розповів їм, що виріс у неблагополучній родині. Скільки він себе пам’ятає, його батько, напившись, бив його матір. Жили вони з речей, які украв батько. Природно, що в шість років він теж почав красти. Після арешту через замах на вбивство сталися два вбивства. Свою розповідь він завершив словами: «Як з мене могло вийти щось інше за таких обставин?».
Цей юнак мав брата-близнюка. Коли журналісти довідалися про це, то відвідали і його. На їхній подив, той був прямою протилежністю свого брата. Той був авторитетним адвокатом, мав хорошу репутацію та був обраний до міської і церковної ради. Він був одружений, мав двох маленьких дітей і, очевидно, — щасливе сімейне життя.
Журналісти були спантеличені. На питання, як він пішов шляхом такого розвитку, той розповів ту саму сімейну історію, що і його брат, і завершив розповідь словами: «Після того, як я роками спостерігав, до чого це все веде, як за цих обставин із мене могло вийти щось інше?».
Ті самі гени, ті самі батьки, таке саме виховання й оточення, проте інакше тлумачення й зовсім інша реакція. Як можуть дві людини за однакових обставин піти настільки різними шляхами? Можливо, обоє були знайомі з особою, яка могла справити на них позитивний вплив. Мабуть, один із них слухав, а другий — ні. Можливо, до рук обох із них потрапила книжка, яку вони розпочали читати. Мабуть, один продовжив читати, а інший — ні. Цього ми не знаємо. У будь-якому разі, вони розвинулися в абсолютно протилежних напрямках.
Ми є відповідальними, незважаючи на всі перешкоди. Ми вирішуємо, як тлумачити ситуації та як реагувати на них. Уявіть собі, що сьогодні в людей заберуть усі їхні гроші й урешті-решт кожен отримає лише 5000 €. Що станеться? Уже ввечері в деяких людей стане на 3000 € менше, інші ж у такий спосіб здобудуть більше коштів. За декілька тижнів дехто знову буде багатим, а інші — бідними. Науковці стверджують, що приблизно за рік гроші знову будуть поділені так, як це було з самого початку.
Як ви відповідаєте на цю книжку?
Між іншим, оскільки ми якраз говоримо про відповідальність, я відповідальний за те, що повідомляю в цій книжці. Ви ж відповідальні за те, що черпаєте з неї. Те саме стосується й моїх семінарів. Ми знову й знову дізнаємося, як люди після мого семінару змогли підвищити свій дохід. Деякі його навіть подвоїли. Більшість заощадила щонайменше 20 % і почала розбудову свого статку.
Багато хто почав займатися спортом, здоровіше харчуватися й правильніше жити. Спільна медитація призвела до того, що велика кількість людей перейняла цю щоденну 15-хвилинну звичку й завдяки цьому більше не зазнавала стресу. Нам телефонують учасники, які вже протягом багатьох років отримують в середньому більше 12 % прибутку від своїх інвестицій. Особливо ми радіємо, коли бачимо, що люди явно змінили своє ставлення до грошей і за допомогою отриманих статків чинять добро. Почули б ви задоволення в їхніх голосах. Вони позбулися боргів та виявили нові джерела доходу. Більшість навчилася любити гроші й добре почуватися з ними.
Однак є люди, які відвідали мої семінари, але згодом так нічого й не зробили. Мабуть, вони сподівалися, що я махну над ними якоюсь чарівною паличкою, що змінить їхнє життя та наповнить їхні підвали золотими злитками.
«Інші є винними…»
Нещодавно я знову зустрів одного юнака, який кілька років тому був на нашому семінарі «Прорив до фінансового успіху». Він привітав мене фразою: «Воно не працює. Те, що ви розповідаєте, мені не допомогло». Оскільки я від щирого серця хотів допомогти та причинитися до позитивних змін, це мене сильно зачепило. Та тоді хлопчина розповів: «Спочатку все було чудово. Уже першого року я заробив на 13 500 € більше та заощадив 2,5 %. На другий рік я мав 30 000 € активів і виплатив усі свої борги. З двома друзями я заснував клуб заощаджень — саме так, як ви порадили. Ми вклали спільні кошти й отримували в середньому 17,3 % річного прибутку. Але якось усе призупинилось і я перестав заощаджувати. І знаєте, що я зробив із заощадженим? Він стоїть ззовні, перед дверима. Чудовий “Порше”…»
Чоловік змінив свої переконання. Він контролював фінанси два роки й розпочав будувати багатство. Він побачив, що це спрацювало й для нього, проте згодом став необережним і зарізав свою «золоту гуску», щоб придбати авто. Але він не хотів бути винним.
Хто за це відповідальний? Хіба це не типово — перекладати провину на інших? Вирішальним є те, що: ви наділяєте владою того, кого звинувачуєте. Звинувачувати інших — так легко й так спокусливо. Тоді ми знову добре виглядаємо. Винною є фірма, я не можу розвиватися, мій партнер винний, мені не дозволяє моє здоров’я… Ви хочете, щоб фірма, партнер і наше здоров’я мали над нами владу? Подумайте: той, хто винен, має владу. З цієї причини я охоче візьму провину на себе, адже мені подобається контролювати власне життя.