Як і читати про біг — це зовсім не те саме, що взути кросівки і піти на стадіон, так і щоб пояснити зміст і сенс ранкових сторінок і творчих побачень, їх потрібно спочатку попрактикувати.
Карта — це не територія, і без орієнтирів з вашого власного досвіду ви не зможете зробити висновок, як на вас зможуть вплинути ранкові сторінки й творчі побачення.
Запитання: «Шлях митця» — це дванадцятитижне-ва програма, яка вимагає виконання щоденних завдань. Скільки часу мені потрібно присвячувати курсу щодня, і чого я можу досягнути за цей час?
Відповідь: Щодня вам потрібно буде витрачати від півгодини до години на виконання завдань і читання есе. Один з найважливіших уроків, які ми засвоюємо протягом цих дванадцяти тижнів — це те, як важливо відмовитися від наших уявлень про необхідність все робити ідеально. Натомість ми вчимося дивитися на світ по-новому і зосереджуватися на процесі, а не лише на результаті.
Учасники програми починають її з певними не-висловленими очікуваннями і заздалегідь сформованим уявленнями про те, що саме має відбутися і як це на них вплине. І часто, як і в чудовому оповіданні, вони з неабияким здивуванням і радістю натрапляють на щось зовсім інакше. Тому передбачати, чого хтось навчиться під час цього курсу, означає знівелювати принципи, на яких він побудований. Курс експериментальний, і тому результати потрібно пережити на собі, а не пояснити.
Запитання; Що мені потрібно робити, щоб перебороти сумніви у собі стосовно того, чи зможу я стати успішним митцем?
Відповідь: Важливо не те, щоб перебороти сумніви в собі, а те, щоб пройти крізь них. Багато з нас вірять, що «справжні митці» не сумніваються у собі. Насправді, митці — це ті люди, які навчилися жити з сумнівами і працювати попри них. Вправи з цієї книжки допоможуть вам позбутися від надміру критичного внутрішнього Цензора і перфекціоніста. Ви дізнаєтеся, що дозволяти собі непродуктивний «вихідний» день — частина розкриття власної творчості. Оскільки «Шлях митця» зосереджується радше на процесі, а не на результаті, ви навчитеся цінувати свої «помилки» як частину навчального процесу.
Запитання; Чому митці відкладають виконання роботи на потім і у чому суть прокрастинації?
Відповідь: Творчі люди відкладають виконання роботи на потім, тому що бояться, або тому, що для певної діяльності їм потрібен «відповідний настрій», якого вони і чекають. «Шлях митця» навчить вас, як відрізнити настрій від продуктивності. А ще він навчить вас цінувати самолюбний ентузіазм більше, ніж механічну сувору дисципліну.
Запитання; Як я можу покращити свою здатність генерувати нові ідеї?
Відповідь: Навчіться зводити нанівець зусилля вашого внутрішнього критика — вашого Цензора. Попри те, що вам, імовірно, не вдасться повністю від нього позбутися, ви навчитеся не зважати на його негативні слова. Коли ми використовуємо ранкові сторінки і творчі побачення — розроблені спеціально для того, щоб ви відновили зв’язок з вашою нелінійною інтуїтивною сутністю, — ми покращуємо свою здатність генерувати нові ідеї. У міру того, як ми позбуватимемося перешкод, які складаються зі старих звичок, і почнемо краще розуміти себе та більше прислухатися, ми станемо щоразу краще сприймати творчість і її інколи ледь помітні прояви.
Запитання: Яке хибне уявлення про творчість найбільш поширене?
Відповідь: Найпоширеніше хибне уявлення полягає у тому, нібито нам доведеться повністю залишити позаду старе життя, щоб іти услід за своїми мріями. Нам легше використовувати роботу, сім’ю, матеріальне становище, нестачу часу і таке інше, щоб «убезпечити» себе від тривоги, яка нам загрожує, якщо ми вийдемо із зони комфорту і підемо назустріч творчому процесу. Коли так трапляється, то ми позбавляємо себе великої радості. Найдієвіший спосіб подолати перешкоди — організувати творчу спілку у тому житті, яким ми живемо зараз. Про те, як саме це зробити, читайте далі.
Як організувати творчу спілку
Коли перше видання «Шляху митця» побачило світ, я висловила побажання, щоб сформувалися групи людей, які разом читатимуть цю книжку. Я уявляла їх як гуртки, де всі рівні, так звані «творчі спілки» — де люди служитимуть один одному дзеркалом, якому можна довіряти, об’єднуючись на шляху до спільної цілі — виходу з глухого кута у своїй творчості. Моє бачення було таким, щоб членство у таких спілках було безкоштовне, щоб кожен міг таку спілку заснувати, використовуючи цю книжку і як інструкцію, і як текст. Багато таких спілок дійсно утворилося, і їхня кількість примножується і досі. Така допомога і підтримка, яка іде від митця до митця, від серця до серця, і є основою «Шляху митця» і «Золотої жили»[26].