Під час [таких] періодів відпочинку після напруженої розумової діяльності до справи береться інтуїція, а це часто призводить до несподіваного прозріння, що приносить стільки радості і втіхи.
Фрітьоф Капра, фізик
Ранкові сторінки відкриють для нас те, про що ми думаємо, і вкажуть на те, чого ми, як нам здається, потребуємо. Ми розпізнаватимемо проблемні зони і головні перешкоди. Ми будемо скаржитися, перелічувати, виявляти, відділяти і хвилюватися. Це перший крок, схожий на молитву. Коли настає вивільнення, спричинене творчим побаченням, що і є наступним кроком, ми почнемо чути відповіді. Не менш важливо і те, що ми нарешті почнемо поповнювати творчі резерви, до яких звертатимемось під час занять мистецтвом.
Наповнюючи криницю
Мистецтво — це система образів. Щоб творити, ми черпаємо з внутрішньої криниці. Оця криниця, цей ідеальний мистецький резервуар, схожа на ставок, де повно форелі. У ній безліч великих рибин і дрібних рибок, вгодованої і трохи худої риби — усілякої, придатної для творчого використання. Як митці ми повинні постійно стежити за здоровим функціонуванням цієї творчої екосистеми. Якщо ми не приділятимемо їй достатньо уваги, наша криниця може пересохнути, а вода в ній стане застояна і затхла.
Будь-яка тривала творча робота суттєво виснажує запаси нашої криниці. Надмірне вичерпування води з неї, як і вилов надто великої кількості риби з водойми, призведе до істотного зменшення наших ресурсів. Ми намагатимемося витворити потрібні образи, але безрезультатно. Наша робота гальмуватиметься, а ми не розумітимемо, чому, бо ж «усе йшло так добре». Річ у тому, що робота може зупинитися власне тому, що все йшло чудово.
Спробуйте знайти когось більш норовливого і вперті-шого, аніж трирічні бешкетники. Нас у такому віці неможливо було вразити лише словами. Як і корінні жителі Міссурі, малюк вимагає видовища. Щоб зацікавити дитину, ми повинні спокусити її красивими картинками і приємними відчуттями — наприклад, смачною вечерею чи танцями. До своєї Глибинної Сутності можна дістатися лише так.
Старгок, теолог
Нам, митцям, важливо навчитися підживлювати самих себе. Потрібно бути достатньо пильними, щоб свідомо постійно поповнювати власні творчі ресурси, коли ми активно їх використовуємо. Так би мовити, наш ставок з фореллю поповнювати мальками. Я називаю цей процес наповненням криниці.
Він передбачає активний пошук образів для наповнення нашого творчого резервуара. Мистецтво народжується завдяки увазі. Деталі — його акушери. Нам може здаватися, що біль породжує мистецтво, але, можливо, так стається тому, що завдяки болю ми зосереджуємо свою увагу на деталях (наприклад, на до болю прекрасному вигині шиї коханої, яку втратили). Може видаватися, що мистецтво передбачає широкі мазки, великі задуми і грандіозні плани. Проте саме увага до деталей залишається з нами; неповторний образ — це те, що не покидає нас і стає поштовхом для творення мистецтва. Навіть у розпалі нестерпного болю цей неповторний образ дарує радість. Митець, який стверджує, що це неправда, обманює.
Щоб навчитися розмовляти мовою мистецтва, ми повинні навчитися жити у середовищі цієї мови. Мова мистецтва — це образи і символи. Це розмова без слів, навіть коли те мистецтво, яким ми займаємося, передбачає її вербалізацію. Мова митця — це чуттєва мова пережитих відчуттів. Поринаючи у творчість, ми занурюємося у криницю наших почувань і черпаємо звідти образи. Саме тому нам потрібно навчитися поповнювати цю криницю образами. Але як це зробити? Саме за допомогою нових образів.
Мистецтво — це ділянки роботи образного мислення. Саме воно послуговується образами, воно є оселею і пристановищем наших найкращих творчих імпульсів. Образне мислення неможливо ефективно пустити в дію — чи стимулювати — лише словами. Воно залежить від органів чуття: зору і слуху, запаху, смаку і доторку. Всі вони — частинки магії, а магія лежить в основі мистецтва.
Ніхто по-справжньому не помічає квітку -вона така маленька, що для того, аби її роздивитися, потрібен час, а в нас немає часу. І щоб навчитися дивитися — також потрібен час, як і потрібен час, щоб мати друзів.