Аудиторія здивовано насторожилась.
— Молодий працівник Фонду Світозар натрапив нещодавно на матеріали про позагалактичну експедицію в двадцять першому сторіччі, ― пояснив Римідал. — Друзі! Факти дозволяють стверджувати, що ми зустріли корабель далекого минулого… Але, на жаль, без єдиної живої істоти, — сумно додав він. — Багато тисячоліть наші предки чекали, щоб ми прослухали їх останні слова, адресовані нам. Я пропоную переглянути всі матеріали, що стосуються незвичайної події…
Знову почулося тихе шипіння, легким порухом руки Голова Космічної Ради включив демонстраційні автомати…
Частина друга
ПОДОРОЖ У БЕЗВІСТЬ
СУПЕРЕЧКА НА З’ЇЗДІ
…Земля зустрічала сміливців. Оваціям, вітанням не було кінця. Неймовірний експеримент був блискуче завершений. Розпочинався новий етап у дослідженні космосу, розв’язувалися найсміливіші проблеми міжзоряних подорожей.
Так оцінювали громадські та наукові кола результати польоту апарата «Думка» до системи Центавра. Чотири чоловіки — молоді вчені та інженери — складали екіпаж корабля. «Думка» пролетіла відстань від Альфа Центавра і назад не за вісім років, як раніше, а за десять днів згідно показань атомного годинника корабля. Переверталися всі фізичні теорії, рушилася основна концепція Ейнштейна, бо «Думка» летіла в просторі з швидкістю, що перевищувала швидкість світла в мільйони разів.
Запаморочливий успіх окрилив молодих героїв. І вони висунули на розгляд наступного з’їзду у Цвітограді проект експедиції, що межував з маренням, як висловився один старезний академік. З’їзд був вражений. Всі, не дихаючи, слухали палкі заключні слова Георгія — командира екіпажу «Думки».
— …Далекі покоління будуть оцінювати наші діла. Вони ждуть наших відкриттів. Ось чому я так наполегливо вимагаю у вас дозволу готувати цю експедицію…
Грім оплесків заглушив його слова. Георгій вдячно усміхнувся, обвів променистим поглядом синіх очей амфітеатр залу… Здається, все гаразд!
Він перезирнувся з товаришами, що сиділи в перших рядах. Вони радісно здіймали вгору руки, вітаючи спільний успіх.
Та ось поволі стихла овація. В залі запала тиша.
І серед цієї тиші раптом почувся старечий кашель. Це озвався академік Горін — директор об’єднаного Інституту ядерних проблем. Голова з’їзду, не запитуючи академіка, оголосив його виступ.
Георгій з пошаною звільнив місце на трибуні і хотів повернутися в зал, але його зупинив тихий голос Горіна:
— Зачекайте!
Георгій здивувався, але залишився на місці. І ось всі почули слова академіка, несподівані, жорстокі, невмолимі:
— Я теж аплодував прекрасним мріям командира «Думки». Так, саме мріям! З жалем хочу констатувати тут, перед високим з’їздом, що згаданий політ не може здійснитися!..
Змішаний шум розгубленості і здивування поплив над залом.
— Чому? — різко пролунало серед шуму запитання Георгія. Судорожно вхопившись рукою за бар’єр трибуни, він свердлив очима старого вченого.
Горін дружньо, лагідно поглянув на Георгія. Кущики сивих брів над примруженими очима підскочили вгору.
— Чи знаєте ви, яка енергія потрібна вашому апарату?
— Знаю! — з викликом відповів Георгій. — Але до чого це запитання?
— Зараз скажу. Дегравітаційне поле «Думки» неможливо створити без енергії, яку дає анігіляція[11] речовини та антиречовини[12]. Це душа, рушійна сила корабля. Адже так?
— Так!..
— Ви використали для польоту до Альфа Центавра запаси антиречовини, що готувалися реакторами протягом шести місяців. А щоб здійснити цей ваш проект, потрібна десятирічна напружена робота всіх установок по виготовленню антиречовини!.. Десять років! Ви розумієте?..
— Ми готові чекати десять років! — пролунав дзвінкий голос з передніх рядів амфітеатру. Це говорив один з членів екіпажу корабля.
— Так, ми готові! — підтвердив Георгій. — Не тільки десять — двадцять, тридцять, скільки буде потрібно…
Академік сумно посміхнувся, розвів руками.
— Діти, просто діти! Чому ви, захоплюючись своїм проектом, не думаєте про безліч інших досліджень? Адже антиречовина використовується не тільки у вашому апараті. Чи згодиться Інститут Космонавтики ради цього проекту відмінити всі інші Дослідження на десять років? — звернувся Горін до президії з’їзду.
— Ні в якому разі, ― категорично заперечив директор Інституту. — Космольот «Думка» одержав би таку кількість антиречовини, яка залишається від інших запланованих досліджень…
— Але ж цього вистачить хіба для польоту на сотню парсеків! — обурено вигукнув Георгій, звертаючись до залу.
— Ми не маємо права при даній ситуації заморожувати інші роботи. Невже ви не розумієте, що далеке майбутнє, якому служить ваш проект, може зачекати порівняно з проблемами сьогоднішнього дня?!
Зал похмуро мовчав. Георгій опустив голову, не кажучи пі слова, зійшов униз. Говорити було нічого.
Члени екіпажу «Думки» підвелися з місць і попрямували за командиром до виходу. Східець за східцем, не оглядаючись, повільно йшли вони, ніби чекали, що їх покличуть назад, що не все ще пропато…
Делегати з’їзду співчутливо проводжали поглядами молодих вчених. Серед напруженої тиші глухо стукнули двері. Тепер тільки чудо могло врятувати чудесний, неймовірний проект…
КАТАСТРОФА ПІДКАЗУЄ ВИХІД
Георгію було соромно дивитися в очі товаришам. Здається, ні в чому не винен, все трапилось мимо його волі, але на душі залишився неприємний осадок, ніби він набрехав найближчим друзям, обманув їх у найкращих сподіванках. Так буває завжди — чим прекрасніша мрія, тим гіркіше, болючіше розчарування!
Через три дні Інститут Космонавтики поставив перед екіпажем «Думки» завдання — летіти до планетної системи зірки Сиріус. Для підготовки давалось два місяці. Після візиту в Інститут Георгій зустрівся з друзями і розповів про новий політ. Він бачив, що хлопці були дуже незадоволені.
— Не киснути! — засміявся Георгій. — Рано ще опускати голови! Злітаємо на Сиріус, а потім доб’ємося свого! Чуєте, хлопці? Ми ж справді трохи поспішили… Ще не протоптали стежечки навколо хати, а вже хочемо рушати в дрімучий ліс!..
Космонавти вирішили роз’їхатися на один місяць для відпочинку. Георгій вилетів до Києва.
Повітряний лімузин висадив його на лівобережжі, серед гідропарку. Попрощавшись з водієм, Георгій сів у відкритий вагончик повітряної дороги і переїхав до річкового порту.
Був теплий день першого місяця літа. Буйні суцвіття каштанів осипались на голови перехожих, над Володимирською гіркою линула ніжна мелодія знайомої пісні. Георгій радісно вдихнув запашне повітря рідного міста, тривожно напружився. Попереду передбачалася зустріч з Маріанною — нареченою, яку він ще не бачив після польоту на Альфа Центавра.
Георгій повільно пішов угору, до Хрещатика, не бажаючи користуватися ні транспортом, ні саморушійними тротуарами. Часу було вдосталь — Маріанна закінчує роботу в Інституті Енергетики тільки через годину. За цей час можна помилуватися красою Києва. Адже більше ніж півроку він не був тут.
Швидко промайнула година. Схвильовано позираючи на годинник, Георгій чекав біля входу в Інститут. І ось серед працівників Інституту з’явилася висока, струнка дівчина з короною темного волосся. Вона зупинилася біля колони, недбало поправила пасмо волосся.
Маріанна! Чудесна, єдина!..
Серце Георгія забилося лункими, частими ударами. Тільки при погляді на неї він збагнув, як невимовно сильно любить її, як неможливо відірвати її від серця і піти в чорну безодню космосу, без надії зустрітися знову.
Погляд дівчини зупинився на постаті Георгія. Здивування, радість, любов, докір загорілися у великих чорних очах. Вона задихалась, вона не могла сказати ні слова.
11
Анігіляція (лат.) — Буквально — перетворення в ніщо. Не зовсім вірно названа реакція, яка проходить між електроном і антиелектроном (позитроном), або між атомами і антиатомами. При цій реакції частки зникають і перетворюються в потік фотонів та мезонів. Таким чином, при анігіляції звільнюється вся енергія ядра або ядерних часток, переходячи в енергію випромінювання. Фотон — або квант світла — порція електромагнітної енергії, частка променя. Маси спокою не має. Має швидкість 300 000 км. на секунду. Мезон — елементарна частка, по масі займає середнє місце між електроном і нуклонами. З допомогою мезонів відбуваються взаємодії в ядрі. Мезон вважається квантом ядерного поля.
12
Антиречовина. — Гіпотетична речовина, що складається з антиатомів. Антипротони та антинейтрони одержуються в гігантських прискорювачах на Землі. Теоретично можливо, що десь у Космосі є скупчення матерії з антиатомів. Тоді це буде світ з антиречовини або «антисвіт». При зустрічі звичайної речовини з антиречовиною відбувається анігіляція, тобто перетворення часток матерії та антиматерії в енергію випромінювання.