Келен чекала. Вона глянула на Кару. Морд-Сіт зробила щось за спиною Гейда, від чого той скрикнув.
— І тоді я здав Річарда!
— Що ти зробив?
— Здав його, перед тим як піти. Повідомив міським гвардійцям Захисника Мускіна, що Річард робить злочинні речі, що краде роботу у трудового люду… що заробляє більше, ніж положена йому чесна зарплата.
— Не зрозуміла… — Насупилася Келен. — Що це означає?
Гейда трясся від жаху. Йому явно не хотілося відповідати. Кара притиснула ейдж до його ребер. По наскрізь мокрій від поту сорочці потекла кров. Він спробував, але так і не зміг вдихнути. Попелясте обличчя почало багровіти.
— Відповідай їй, — холодно наказала Кара. Вона трохи послабила тиск, і Гейда почав хапати повітря ротом.
— Вони його заарештують. Вони змусять його… покаятися.
— Покаятися? — Перепитала Келен, боячись почути відповідь.
Гейда знехотя кивнув.
— Швидше за все вони тортурами доб'ються від нього покаяння. Вони можуть навіть повісити його тіло, щоб птахи склювали його плоть, якщо він покається в чомусь дуже кепському.
У Келен підкосилися ноги. Їй здалося, що вона зараз впаде. Світ розчинився в божевіллі.
Стусаном перекинувши кошик з картами, вона швидко перерила їх, поки не знайшла ту, що потрібно. Діставши з ящичка перо і чорнило, вона зняла «Сильну духом» і поставила на підлогу, розстеливши на столику карту.
— Йди сюди! — Наказала Келен, клацнувши пальцями і вказуючи на підлогу біля столика. Коли він наблизився, вона вклала перо в його тремтячі пальці.
— Ми знаходимося тут, — вказала вона на карті. Покажи мені, як ти йшов сюди з Орденом.
— По цій річці, — показав він. — Я прибув з підкріпленням із Старого світу, після навчальної підготовки. Ми приєдналися до імператорських військ і літо йшли вгору за течією ось цієї річки.
— А тепер я хочу, щоб ти показав те місце, де жив, — вказала Келен на Старий світ.
— Алтур-Ранг. Ось воно, тут.
Келен спостерігала, як він, вмочивши перо в чорнило, обвів на карті Алтур-Ранг, далеко на півдні. У самому серці Старого світу.
— А тепер познач дороги, по яких ти прийшов із Старого світу, включаючи всі міста і селища, через які проходив.
Кара з Келен дивилися, як він позначає дороги і міста. Уоррен і сестри були з Старого світу. Вони добре знали його територію, що дозволило намалювати найдокладніші карти.
Закінчивши, Гейда підняв очі.
Келен перевернула карту.
— А тепер намалюй Алтур-Ранг. Я хочу побачити всі основні вулиці, все, що ти знаєш.
Гейда негайно заходився малювати для неї план міста. Закінчивши, він знову подивився на неї.
— А тепер покажи мені, де живе Річард. Гейда слухняно позначив на плані місце.
— Але я не знаю, чи там він ще. Багато людей здають тих, кого підозрюють за проступки проти Ордену. Якщо вони записали його ім'я і заарештували… Брати можуть засудити до штрафу, або можуть навіть допитати його і засудити до смерті.
— Брати? — Запитала Келен. Гейда кивнув:
— Брат Нарев і його учні. Вони очолюють Братство Ордена. Брат Нарев — наш духовний вождь. Він і брати — душа Ордена.
— Як вони виглядають? — Запитала Келен. Думки її мчали галопом.
— Брати носять темно-коричневі ряси з капюшонами. Вони — прості люди, які відмовилися від життєвих благ заради служіння Творцеві і потребам людства. Брат Нарев ближче до Творця, ніж будь-хто живучий. Він — рятівник людства.
Гейда був явно зачарований цією людиною. Келен слухала, поки він викладав все, що знає про Братство Ордена, братів і конкретно брата Нарева.
Закінчивши розповідь, Гейда тихо трясся в насталій тиші. Келен не дивилася на нього, втупившись в простір.
— Як Річард виглядав? — Відсторонення запитала вона. — Чи був він здоровий? Чи добре виглядав?
— Так. Він здоровенний та сильний. Всяким придуркам він подобається.
Різко повернувшись, Келен розмаху вдарила Гейда по обличчю, збивши з ніг.
— Прибери його звідси, — звеліла вона Каре.
— Але тепер ви зобов'язані проявити милосердя! Я розповів те, що ви хотіли! — Він вибухнув сльозами. — Ви повинні проявити милосердя!
— У тебе залишилося незавершена справа, — сказала Келен Карі.
Відкинувши полог намету, Келен зазирнула всередину. Сестра Дульче тихенько похропувала. Холлі підняла голову.
Дівча жалібно протягнуло руки, з очей потекли сльози. Келен, опустилася на коліна і обняла дівчинку. Холлі розридалася.
— Мати-сповідниця! — Прокинулася сестра Дульче. — Зараз дуже пізно, — торкнулася Келен руки сестри. — Чому б тобі не піти поспати, сестра?