Уляна.
Я боюся зоставатись;
Вже і мати скоро вийде.
Олексій.
Тяжко, важко розставатись!
Що ж? Нехай же хоч і прийде.
В ноги їй оттут впаду,
Слізоньками обіллю.
Уляна.
Станьмо ми її молити,
Станьмо жалібно просити:
(Далі співають разом).
Не розлучай нас, мамо рідна!
Ой, дай пожити ще нам, бідним!
Не пий, не пий ти нашой крові,
Не розривай між нас любові!
Уляна.
Умру без тебе, Олексію!
Олексій.
Собі я смерть заподію!
(Далі співають одночасно).
Олексій.
Горе, лихо і біда!
Не дають за мене!
Ой Улясю, серце моє,
Не забудь ти мене!
Уляна.
Горе, лихо і біда!
Не дають за тебе!
Олексію, серце моє,
Не покинь ти мене!
Терцет Стецька, Прокопа і Одарки
Стецько.
Харцизяка мене бив!
А я й каші ще не їв...
Одарка.
Ось внесу тобі я каші...
(Йде).
Стецько (плаче).
Ги-ги-ги-ги-ги!
Каші хочу, каші, каші!
Прокіп.
Ой, ходім ми за лісок,
Там новенький є шинок,
Купимо горілки глек...
Стецько.
Цур тобі із нею, пек!
Каші хочу, каші, каші!
Одарка (приносить йому великий шматок каші).
Одже й каші на шматок.
Їж же, сину, та не плач.
Стецько.
Еге! Ось побач:
Я хоч і зовсім
Оцю грудку з'їм,
А плакати ще буду.
Ще-бо мняса я не їв:
Так сього я не забуду.
Одарка.
Ходім до хати ми, ходім!
Тобі мняса я добуду.
Стецько.
Та я і м’ясо хоч поїм,
А плакати-таки все буду.
Прокіп.
От лихо, лихо і зовсім,
Нігде горілки не добуду!
Перша пісня Осипа Скорика, відставного солдата, дядька Олексія
Лиш умєй за дєло взяться,
Можно всюди поживляться;
В полє бий, коли, руби, –
Дома дєнєжки бери.
Подпускай дєвчатам ляси,
Старим бабам балянтраси;
Сам же в оба лиш смотри,
Да з них дєнєжки бери.
В свєті много чудаков;
Ох! і не без дураков;
Только ім не говори,
Молча деньги з них бери.
Не один на свеєті я –
Лекар, купчик і судья
Правдой в свєті не живьот
І, гдє можно, знай берьот.
Друга пісня Олексія
Горе, лихо, пропадаю!
Де сховатись від біди?
Смерть найти я де, не знаю;
Від людей куди втекти?
Ой, хожу я і блукаю,
Як те сонце в крузі!
Куди їду – що шукаю?
А все серце в тузі!
Горо крута – розступися,
Лісу темний – розійдися,
Річко бистра – піднімися,
Вся звіряка – ізбіжися...
Погубіть мене мерщій.
Коли хочеш, щоб пропасти,
То живи серед людей.
Від їх бід і від напасти
Швидше вмреш, чим від звірей!
Третя пісня Уляни
Ой дядечку,
Голубчику,
Змилуйся надо мною!
Не дай мені,
Сиротині,
У яму іти живою!
Як рибонька без водиці,
Так я, сердешна, б'юся!
За дурного за Кандзюбу
Силує матуся!