Ной став у куток. Знову почав нервово гризти великого пальця. За сірим вікном протікала вісімсот сорокова сіра безсонна Ноєва ніч. Раптом начальник Чистилища ляснув себе долонею по лисині.
— Ура! Здається, є ідейка!..
Підійшов до пульта. Натиснув на кнопку. Гавкнули двері. Перед Ноєм постав Хам, Каїн і начальник групи нагляду Іуда.
— Сідайте! — вказав Ной на стільці. — Поговоримо.
Стільці скрипнули.
— Як Маслина? — звернувся до Хама.
— Категорично! Каже: «Хай я зварюся в пекельній смолі, а віри предків своїх не зраджу. І побратимів своїх не запродам».
— Мда-а! Видно, Ваал там твердо на ногах тримається. Нічого. Скоро ці ноги в колінах підкосяться, — сказав упевнено Ной, опустився в крісло й вів по-діловому: — Якщо Маслина — спекулянт і контрабандист — відмовився стати нашим агентом, то сподіватись на інших не так просто. А Маслину ми все ж таки використаємо… На, Іудо, — Ной простягнув Іуді аркуш паперу, — прочитай вголос.
Іуда взяв аркуш, відкашлявся:
— «Переважна більшість жителів Содома і Гоморри ненавидить бога Ваала і прагне потрапити під десницю бога Ягве. Вони розуміють, що тільки Ягве найсправедливіший, найлюдяніший бог. Тільки Ягве принесе їм щастя. Але вони знають жорстокість Ваала і його мстивий характер. Вони мусять мовчати. Жителі Содома й Гоморри знають і про те, що ці два міста споконвіку були невіддільні від царства Ягве. Вони знову прагнуть цього. Вони з нетерпінням чекають тої хвилини, коли господь Ягве задушить ненависного Ваала і знову візьме Содом і Гоморру під свою божу ласку».
Іуда закінчив. У кабінеті якусь мить панувала мовчанка. Потім її порушив Ной:
— Ну, второпали?
Всі мовчали.
— Даємо Маслині прочитати цього папірця вголос. І непомітно записуємо на магнітофон. Всі його обурення і спростування потім можна буде вирізати. А його сповідь змонтувати так, як нам хочеться… Спробуйте, — кивнув він Іуді, — записати набір таких його слів, з яких ми змогли б змонтувати все, що нам треба… А його, Маслину, після цього в смолу. Операцію назвемо «Сліпе око»…
Знову блимнула лампочка, Клацнула кнопка.
— Я Херувим Шостий. Сиджу під столом пророка Матфея…
— Що пише Матфей? — перепитав Ной.
— Пише, що всякий гріх — убивство, згвалтування дитини, крадіжку — можна пробачити й простити. А ось хулу проти духа святого не треба пробачати ніколи…
— Правильно пише, — сказав Ной і вимкнув кнопку.
5. Паршива вівця
У кожному стаді є паршива вівця. У стаді жителів Содома й Гоморри цією вівцею був учений-історик Гедеон. Належав до тієї категорії вчених, які славляться не так своїм розумом, як заздрістю. Від кожної удачі його колег-учених у нього з голови вискакував один волосок, а жовчний міхур збільшувався на один міліметр. Тому в сорок років він мав абсолютно лису голову й коров’ячий живіт. Крім цих двох наукових досягнень, в Гедеона більше нічого не було. Він уже п’ятнадцятий рік намагався захистити дисертацію на тему: «І царству Ваала не буде кінця». Проте навіть така ходова тема не проходила. Колеги-історики вказували Гедеону, що він дуже кострубато й невміло повисмикував цитати з творів своїх попередників і білими нитками намагався зшити для себе мантію бакалавра наук.
Тому, коли Гедеон почув по радіо «сповідь» жителя Содома й Гоморри, який «втік від тиранії Ваала під добру десницю Ягве», його осяяла думка: чому б назву дисертації «І царству Ваала не буде кінця» не замінити на «І царству Ягве не буде кінця»?
Він тут же написав таємного листа на адресу, яку пропонувало Чистилищне радіо.
Відповідь не затрималася. Саме в той час, як жителі Содома й Гоморри пережовували підлий вчинок їхнього земляка, що продав свою віру і волю, ще один їхній земляк читав закодовану телеграму працівників Чистилища:
«Візьми телицю зі стада отця твого й другу телицю семилітню, зруйнуй жертовник Ваала, який у батька твого. Зрубай священне дерево, яке при ньому».
Розшифрували цю телеграму так: «Візьми свою дисертацію, прихопиш з собою таких, як сам, зруйнуй усі культурні пам’ятники твого народу, знищ усі археологічні пам’ятники, спали всі історичні документи, які свідчать про віковічну незалежність Содома й Гоморри і всього ханаанського народу, і паняй до нас».
Гедеон задоволено потер руки. На губах його з’явилась робоча піна.
6. Подвиг Херувима Одинадцятого і Херувима Дванадцятого