— Хотів подякувати вам за те, що ви сьогодні зробили, — сказав він. — Я хотів після весілля вчинити акт милосердя, але мені потрібна ваша допомога.
Вони тихо поговорили, тоді абат кивнув.
Джустіна обійнялася з батьками; її мати плакала й благально дивилася на Ґільяно. Наречена щось прошепотіла їй на вухо, і жінка засміялася. Вони знову обійнялись, і батьки сіли на своїх віслюків.
Свою шлюбну ніч молодята провели в головній спальні замку. Кімнату повністю обібрали, але Турі Ґільяно наказав привезти сюди на віслюках велетенський матрац, шовкові простирадла, перину з гусячим пухом та подушки з найкращої крамниці Палермо. Ванна кімната була не менша за спальню, із мармуровим басейном та величезним умивальником. Звісно, водогону не було, і воду довелося носити відрами — Ґільяно сам тягав її зі струмка поблизу замку. Були там і туалетне приладдя з парфумами — Джустіна ніколи такого не бачила.
Оголившись, вона спочатку соромилася, затиснувши долоні між ногами. У неї була золотава шкіра, струнка постава, але груди повні, як у зрілої жінки. Коли Турі поцілував її, вона трохи відвернулася, так, що він торкнувся тільки кутика її вуст. Чоловік був терплячий, не з умілістю коханця, а з тим тактичним розумінням, що добре прислужилося йому в партизанській війні. Джустіна розпустила довге смоляне волосся так, що воно закрило її повні груди — він пестив це волосся й говорив про те, як уперше побачив у ній жінку того вирішального дня в Палермо. Якою красунею вона тоді була. Турі з пам’яті прочитав їй вірші, які писав про неї, коли сидів один у горах і мріяв про її красу. Джустіна розкошувала в ліжку, закрившись периною; Ґільяно лежав на покривалі, і вона відводила від нього очі.
Наречена розповіла йому, як покохала його того ж дня, коли принесла йому звістку від брата, і яким горем для неї було усвідомити, що він не впізнав у ній ту дівчинку, якій стільки років тому відшкодував втрачені гроші. Розповіла, як молилася за нього щовечора, відколи їй було одинадцять, і як любила його відтоді.
Слухаючи це, Турі Ґільяно почувався неймовірно щасливим. Вона любила його, думала про нього, мріяла про нього, поки він був сам у горах. Він усе пестив волосся Джустіни, коли вона затримала його долоню у своїй, гарячій і сухій.
— Ти здивувалася, коли я попросив твого батька поговорити з тобою про весілля? — запитав він у неї.
Джустіна всміхнулася хитро й переможно.
— Ні, після того як ти витріщався на мене в Палермо. З того дня я готувала себе для тебе.
Турі схилився поцілувати її повні вуста, темно-червоні, мов вино, і цього разу Джустіна не відвернулася. Він здивувався тому, які солодкі в неї губи, який солодкий подих і як відгукується на це його власна плоть, бо вперше в житті він відчув, як його тіло тане й втікає від нього. Він затремтів. Дружина розкрила пухову перину, щоб він міг приєднатися до неї, і перекотилася на бік, щоб обійняти його, щоб вони могли колихатися на цих хвилях разом. Дотик її тіла відрізнявся від усіх інших тіл, яких він коли-небудь торкався. Вона заплющила очі.
Турі Ґільяно цілував її вуста, заплющені очі, тоді її груди з такою тонкою шкірою, що вогонь плоті мало не опікав його. Він був зачарований її ароматом — таким м’яким, таким далеким від смерті, від життєвого болю. Він провів рукою по тілу дружини вниз, до її стегон, і шовковистість шкіри змусила тремтіти його пальці; тремтіння покотилося тілом до паху, до маківки, і йому стало майже боляче — він був такий ошелешений, що розреготався вголос. Але тоді Джустіна легенько поклала руку йому між ногами, і він майже в прямому сенсі втратив тяму. Він кохався з нею палко, однак ніжно, і вона повертала йому його пестощі, спочатку повільно, нерішуче, а тоді — з такою ж пристрастю. Вони кохалися всю ніч без слів, окрім коротких вигуків любові, а коли зайнявся світанок, Джустіна заснула виснаженим сном.
Прокинувшись близько полудня, вона побачила, що величезна мармурова ванна повна прохолодної води й відра поряд з умивальником повні. Турі ніде не було. На мить її злякала ця самотність. Тоді вона увійшла у воду й вимилася, витерлася великим грубим коричневим рушником, напахтилася з однієї пляшечки біля вмивальника. Закінчивши свій туалет, молода дружина вбралась у дорожнє вбрання — темно-коричневу сукню й білу кофту на ґудзиках, вдягнула практичні й зручні черевики.