— Я — Шайнер… — почулося одразу ж в навушниках шоломів Северсона та Алени. — Що трапилось, Пельтон?
— Машину пошкоджено метеоритом. Ми стоїмо край Моретуської ущелини. Просимо допомоги…
— Вилітаємо негайно… Лікар потрібний? — схвильовано запитав Шайнер.
— Ні, у нас все гаразд.
Водій вимкнув передавач і обернувся до пасажирів:
— Запрошую вас на невелику прогулянку. Не будемо ж ми тут чекати склавши руки.
Всі вийшли з машини і попрямували до широкої розколини в скелі.
— Це — найкоротший шлях до озера Перемоги, — пояснював водій. — Я тут як вдома…
В кінці розколини з'явилась невелика площина, обмежена прямовисними кам'яними стінами.
— Озеро, правда, без води, — посміхнувся водій. — Але це не має значення. Коли хочете знати, тут — найвидатніше місце всього Місяця… Чи бачите, товаришу Северсон, отой великий курган посеред рівнини?
Курган вражав своїми правильними обрисами. Довга темна тінь, що простяглась від нього по рівнині, теж мала чіткі, рівні краї.
— Цю піраміду побудували люди? — запитав Северсон.
— Так, — ствердила Алена. — Ходімо ближче. Може, ви розшифруєте таємничий напис на цьому кургані.
Лише за кілька десятків метрів від піраміди Северсон
звернув увагу на те, що на її вершині, на невеликому майданчику, стоїть чудний гусеничний всюдихід.
Северсон зупинився, згорнув руки і схилив голову.
— Не треба скорботи, Лайфе! — насмішкувато вигукнула Алена. — Це не могила, а пам'ятник слави!.. — Вона взяла Северсона за рукав скафандра і підвела до освітленої сонцем піраміди. З прикріпленої до неї чорної дошки сяяли золоті літери.
— Це — російський шрифт! — вигукнув Северсон і швидко почав читати: — «На цьому місці приземлилась перша ракета, запущена з Землі на Місяць. Честь і слава великому Ціолковському, який показав нам шлях у Всесвіт! Слава науці, яка увінчала людство вінком перемоги над космічним простором!» — Він замовк, пильно подивився на всюдихід. — І хто ж отой щасливець, що першим став на поверхню Місяця?
— Оцей всюдихід. Його екіпажем були тільки керовані по радіо апарати. Після приземлення, — вірніше, примісячення, — ракети всюдихід виїхав з неї на оцю рівнину. Телевізійні камери були тими першими очима, що глянули на Місяць зблизька і передали зображення на Землю. Пригадую цю хвилюючу мить так яскраво, наче це було вчора, а я ж тоді ходила в перший клас! Ту передачу з Місяця ретранслювали всі телевізійні станції світу…
Мандрівники ще якийсь час оглядали рівнину Перемоги, а потім в навушниках шоломів їхніх скафандрів пролунали сигнали виклику; на зоряному небі з'явились два рухомі ясні вогники, — наближався рятувальний ракетоплан.
По гостей прилетів сам академік Шайнер. Він радісно привітав Алену і Северсона, з захопленням розповідав їм про особливості місць, над якими пролітав ракетоплан, прямуючи до кратера Тіхо. Однак політ тривав недовго. Незабаром літальний апарат опустився на дно широкого кратера, пасажири пересіли у всюдихід, і машини попрямували до неосвітленої частини плоскогір'я.
Академік Шайнер замовк. Він тільки чомусь лукаво посміхався, поглядаючи то на Северсона, то на Алену. Скидалось на те, що він підготував їм якийсь сюрприз.
І справді, тільки-но вони проїхали останню освітлену сонцем скелю, що самотньо стирчала на рівнині, як у світлі прожекторів перед ними з'явилась величезна мереживна конструкція, схожа на поставлений похило залізничний міст.
— Як у вас справа з стартовою естакадою? — поцікавилась Алена, ковзнувши поглядом по фермах конструкції,
— Непогано, — з підкресленою байдужістю сказав академік. — За дві години буде готова.
— Готова? Не може бути! — дівчина подивилась на Шайнера з недовірою. — Адже ви запевняли, що на естакаду ми можемо розраховувати не раніше як за п'ять днів.
Академік знизав плечима і знову хитро посміхнувся: — Що вдієш — «все вже готове, готове, готове!» — затягнув він арію з «Проданої нареченої». — Це — наш сюрприз номер один… А як ваші справи з монтажем експериментальної ракети?
— В середу має бути закінчена. В четвер її переправлять сюди. Прилетить не тільки Навратіл з представниками Академії, а й Ватсон. Мабуть, сподівається побачити нашу невдачу на власні очі, щоб потім висміяти нас.