І вони йдуть до ванної кімнати.
— Тату, — каже Сікстен, коли вони проходять мимо.
— Поговоримо потім, Сікстене, — каже тато. — Мені треба показати пральну машину.
ВIДТЕПЕР 
БIЛЬШЕ НIКОГО!
— Усе готово, — каже Емма. — Куди мені його ставити?
Вона вийняла з духовки бройлерне курча. Воно підрум’янилося і гарно пахло. Але Сікстен від того не стає щасливіший.
— Це вже ні до чого, — каже він.
Бо він знає, що все надто пізно.
Ось-ось тато виявить свою помилку! І тоді жінці з карими очима доведеться йти геть.
І тут у кухню вривається тато. Він кидається просто до Сікстена й хапає його за плечі.
— Що ви в біса вигадали? — питає він.
— Ми хотіли для вас якнайкраще, — каже Юнте.
— Атож, — додає Сікстен.
Тато дивиться на Сікстена. І тільки-но розтуляє рота щось сказати, з ванної кімнати гукає жінка:
— Бенні, ану принеси гайковий ключ!
Тато відпускає Сікстена і починає порпатися в кухонних шухлядах.
Коли тато зникає, Емма сідає біля Сікстена.
— Усе буде добре, ось побачиш, — мовить вона.
— Ні, я вже не вірю, — каже Сікстен.
Вони сидять і довго дивляться на салат, що стоїть на кухонному столі.
І триває це доти, доки вони чують дзвінок у двері. Тоді Сікстен біжить відчиняти.
То майстер, що ремонтує пральні машини.
У руках у чоловіка ящик з інструментами.
— Я прийшов поремонтувати пральну машину, — каже він.
— Уже не треба, — відказує Сікстен. — Вона сама поремонтувалася.
— Сама? — перепитує чоловік.
— Так, — відповідає Сікстен. — Хіба ви не чуєте?
Тієї миті машина починає працювати. З ванної кімнати чути, як вона загула й затряслася.
Сікстен зачиняє двері й біжить до ванної кімнати.
Юнте та Емма — за ним.
Сікстенів тато і жінка Танцівливі Ніжки сидять край ванни і дивляться, як машина стрибає по підлозі. З неприкріпленого шланга потоком б’є пінява вода. Вона забризкує стіни й стелю.
А ще вона забризкує тата й жінку.
— Вона запрацювала! — кричить тато. — Бачите? Лишилося тільки трішки відрегулювати.
— То вже іншим разом, — сміється жінка. — Зараз я хочу перевдягтися.
Перед тим, як вийти з ванної кімнати, вона вимикає машину.
А потім бере в руки дорожню сумку й зникає в татовій спальні.
Тато дивиться на зачинені двері. А тоді обертається до Сікстена та Юнте.
— Ту жінку в кіно теж ви підлаштували? — питає він.
— То була моя ідея, — каже Юнте.
— Ми не хотіли, щоб ти був сам, — додає Сікстен. — Нам хотілося, щоб у тебе був хто-небудь твого віку.
— Он як, — мовить тато. — Але відтепер — більше нікого! І ще одне. Не кажіть їй про це нічого.
Тоді він із мокрим чубом і в мокрому боксерському халаті іде з ванної кімнати. На порозі піднімає руки вгору.
Він тримається, як боксер, який щойно виграв двобій.
КОЛИ ЗIРКИ БЛИЩАТЬ, НЕМОВ ПЕРЛИНКИ
Вони сидять за столом і насолоджуються.
Вони насолоджуються з’їденим курчам і картоплею. Свічкою, що до половини догоріла. І Бетховеном, що стиха долинає з програвача.
Жінка Танцівливі Ніжки сидить біля тата. На ній зелена сукня, яку вона вийняла з сумки. А тато в своїй білій сорочці.
— Мені давно не було так весело, — каже вона.
— І мені, — каже тато.
— Я зрозуміла, що ти якийсь особливий, — каже вона. — Це було видно з твого листа. Ти ніби й досі дитина.
— Можливо, — каже тато.
— А там, де ти написав про свічки у вікнах самотніх людей... То так гарно, — каже вона.
— Атож, — озивається Юнте.
— Просто я писав те, що відчував, — каже тато. — А то не написав би так багато. Але я все-таки радий, що ти приїхала.
— Я також, — каже Сікстен і бере Емму за руку.
— А ти не забув, що мені обіцяв? — питає жінка Танцівливі Ніжки.
— А що я обіцяв? — питає тато.
— Що візьмеш мене з собою у свій нічний рейс.
— Так, але спершу, може, потанцюєте? — питає Сікстен. — Так заведено, коли до чоловіка в гості приходить жінка.
Сікстен сидить на канапі. З одного боку в нього Емма. А з другого — Юнте.
Він дивиться, як тато танцює з жінкою, що назвалася Танцівливі Ніжки.
А ще він думає про те, що буде завтра.
Він думає, як вони їхатимуть крізь ніч в татовому автобусі, а над міськими темними вулицями сяятиме місяць, і тисячі зірок блищатимуть, немов перлинки. Вони проїздитимуть всі зупинки, на яких стоятимуть люди, і не зупиняться біля жодної телефонної будки.