фалас «берег, лінія прибою» (фалассе мовою квенья) — як у Фалас, Белфалас, а також Анфалас у Ґондорі. Пор.: Фалатар, фалатрими. Ще одним похідним від цього кореня було квенійське слово фалма— «(гребениста) хвиля», звідки фалмари, Мар-ну-Фалмар.
фарот походить од кореня зі значенням «полювання, переслідування»; у «Баладі про Леітіан» Таур-ен-Фарот понад Нарґотрондом називають «Мисливськими Пагорбами».
фауґ- «зяяти» — як в Анфауґлір, Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт.
феа «дух» — як у Феанор, феантури.
фін- «волосся» — як у Фіндуілас, Фінґон, Фінрод, Ґлорфіндел.
формен «північ» (мовою квенья) — як у Форменос; синдарський відповідник — форн (також фор, фород) — як у Форност.
фуін «морок», «темрява» (гуіне мовою квенья) — як у Фуінур, Таур-ну-Фуін.
яве «плід» (мовою квенья) — як у Яванна; пор.: яванніе — квенійська назва дев’ятого місяця — та явіе — осінь («Володар Перстенів», «Додаток D»).