3. Для забезпечення таємниці усиновлення суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.
4. При прийнятті рішення про усиновлення суд перевіряє законність підстав для усиновлення і враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров'я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити, у тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.
5. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. При одночасному усиновленні декількох дітей про усиновлення кожного з них виноситься окреме рішення.
Одночасно за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками, про що робиться спеціальна вказівка у рішенні суду про усиновлення.
При задоволенні таких клопотань суд повинен у необхідних випадках враховувати думку дитини, зокрема при зміні імені дитини (ст. 231 СК) або запису усиновлювачів батьками дитини (ст. 229 СК), а при усиновленні повнолітньої особи її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені лише за взаємною згодою усиновлювача та повнолітнього усиновлюваного (ч. 3 ст. 231 СК).
6. Згідно з ч. 6 ст. 224 СК суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
7. При розгляді справи про усиновлення повнолітньої особи участь самої усиновлюваної особи є обов'язковою. Постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, суд враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 225. Момент здійснення усиновлення
1. Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про усиновлення.
1. Згідно зі ст. 255 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).
2. Якщо рішення суду не оскаржене у встановленому законом порядку і заявник не відкликав заяву про усиновлення протягом місяця, рішення суду набирає чинності і саме з цього моменту усиновлення вважається здійсненим. Таким чином, з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення воно має правоутворююче (між усиновленим та усиновлювачем і його родичами) та правоприпиняюче значення (між усиновленим та його батьками та іншими родичами за походженням). Однак при усиновленні дитини однією особою такі права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері чи батька дитини, якщо усиновлювачем відповідно є чоловік чи жінка (див. коментар до ст. 232 СК).
3. Усиновлення підлягає державній реєстрації у книзі записів актів цивільного стану. Згідно з ч. 7 ст. 255 ЦПК після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями — також до уповноваженого органу виконавчої влади, які видають нове Свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Стаття 226. Право на таємницю усиновлення
1. Особа мас право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення.
2. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення.